Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" Київською міською державною адміністрацією

На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва В С Т А Н О В И В:

Київською міською державною адміністрацією видано розпорядження від 11.10.99 N 1650 "Про порядок розміщення реклами на міському транспорті" (далі - Розпорядження), яким затверджено Положення про порядок розміщення реклами на міському транспорті (далі - Положення) та Положення про Комісію з питань розміщення реклами на міському транспорті (далі - Положення про Комісію).

Аналіз Розпорядження та Положення виявив норми, які видані із перевищенням повноважень Київської міської державної адміністрації та суперечать положенням актів законодавства України вищої юридичної сили.

1. У пункті 5 Розпорядження відповідно до змін, внесених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.05.2000 N 756, зазначено, що діяРозпорядження поширюється на розміщення реклами на міському транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва, а також на рухомому складі та інфраструктурі КП "Київський метрополітен", на зупинках громадського транспорту, кіосках із продажу проїзних квитків та товарів народного споживання.

Законом України від 03.07.96 N 270/96-ВР "Про рекламу" в пункті 1 статті 17 визначено поняття реклами на транспорті: "Реклама може розміщуватись на транспортних засобах, автомобільних і залізничних шляхах сполучення загального користування (включаючи смугу відведення), у метрополітені лише за угодою з їх власниками та відповідно до вимог безпеки і правил руху". Тобто норми, які регулюють рекламу на транспорті, не стосуються розміщення реклами на зупинках громадського транспорту, кіосках із продажу проїзних квитків та товарів народного споживання і регулюватися даним Положенням така реклама не може.

Пропонуємо привести тексти Розпорядження та Положення у відповідність із Законом України "Про рекламу".

2. Абзац 9 пункту 1 Положення визначає виключний перелік повноважень виконавця робіт, які полягають у здійсненні будь-яких робіт із розміщення, нанесення тощо рекламного зображення на рекламоносіях. Однак, у абзаці 9 пункту 2.2 Положення на виконавців покладається також контроль за належним станом розміщеної реклами, естетичного вигляду цієї реклами, своєчасною заміною пошкодженого та неякісного рекламного зображення тощо.

Вважаємо, що таких повноважень виконавці реклами мати не можуть, оскільки відповідно до абзацу сьомого пункту 2.2 Положення управління та контроль рекламної діяльності здійснює робочий орган. Пропонуємо виключити з абзацу дев'ятого пункту 2.2 Положення наступне: "контроль за належним станом розміщеної реклами, естетичного вигляду цієї реклами, своєчасну заміну пошкодженого та неякісного рекламного зображення тощо".

3. Відповідно до Закону України "Про рекламу" у статті 1 встановлюється термін "рекламодавець", зміст якого наступний - "особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження". В Положенні ж встановлюється термін "замовник реклами". Те ж стосується термінів, визначених Законом України "Про рекламу" - "виконавець робіт - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами" та Положенням - "виробник реклами". Відмінність термінів Розпорядження та Положення від встановлених нормативно-правовими актами вищої юридичної сили створюють колізію у правовому регулюванні рекламної галузі та по суті не відповідають абзацу 4 пункту 2 Указу Президента України "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності".

З метою встановлення єдиної термінології та на виконання норм статті 2 Указу Президента України N 79/98 в частині забезпечення прозорості та стабільності нормативно-правових актів необхідно привести всю термінологію Розпорядження таПоложення у відповідність до встановленої законодавством, а саме Законом України "Про рекламу".

4. У пункті 1 Положення визначається, що балансоутримувач - це підприємство транспорту, в повному господарському віданні якого знаходяться транспортні засоби, а також інфраструктура метрополітену, на яких розміщується реклама. Жодних інших повноважень балансоутримувача Положення не визначає. Абзац п'ятий пункту 4.7 Положення передбачає однією з підстав відмови у видачі дозвільної документації на розміщення реклами на транспорті мотивовану відмову балансоутримувача. Відповідно до пункту 2.2 Положення повноваження щодо видачі дозвільної документації належать лише робочому органу.

Пропонуємо виключити абзац п'ятий пункту 4.7 Положення.

5. У підпункті 2 пункту 3.7 Положення передбачено надання конструктивного рішення, яке виконується з дозволу відповідних підрозділів метрополітену. В Законі України "Про рекламу" не визначений даний термін, тому його вживання є недоцільним.

Необхідно вилучити термін "конструктивне рішення" з тексту Положення.

6. Пунктом 3.3. Положення передбачено, що сюжет реклами погоджується відділом суспільно-політичного аналізу та мовної політики управління з питань внутрішньої політики Київської міської державної адміністрації. Законом України "Про рекламу" встановлені загальні обмеження щодо реклами в абзацах 3 і 7 частини 1 статті 8 і не передбачається контроль змісту та форми реклами місцевими органами виконавчої влади. У пункті 3.12Положення передбачена відповідальність за відповідність сюжету та змісту реклами вимогам законодавчих та інших нормативних актів замовника реклами.

Пропонуємо вилучити пункт 3.3 Положення.

7. Законом України "Про рекламу" не встановлено термін дії дозволів на розміщення реклами. Не зрозуміло, яким чином термін розміщення реклами впливає на додержання вимог безпеки і правил руху, відповідно до яких і має розміщуватись реклама на транспорті згідно статті 17 цього ж Закону України. Також положеннями цього Закону не передбачене стягнення місцевими органами виконавчої влади плати за видачу дозволів на розміщення реклами на транспорті.

Пропонуємо привести текстПоложення у відповідність з Законом України "Про рекламу".

8. Відповідно до Закону України "Про рекламу" з Положення про Комісію виключити пункт 4.4, оскільки Законом не передбачена оплата видачі дозволів.

9. Звертаємо увагу, що розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.10.99 N 1650 не подавалось на погодження до Держпідприємництва, що є порушенням пунктів 4 та 6 Указу Президента України від 22.01.2000 N 89/2000 "Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва", де зазначено, що проекти регуляторних актів (у даному разі розпорядження є регуляторним актом) підлягають обов'язковому погодженню з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

У зв'язку з виявленням положень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва В И Р І Ш И В:

Запропонувати Київській міській державній адміністрації в місячний термін внести зміни до розпорядження від 11.10.99 N 1650 "Про порядок розміщення реклами на міському транспорті" та погодити розпорядження у порядку визначеному законодавством України.

Рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва щодо усунення обмежень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, є обов'язковим для виконання.