Щодо відображення в податковому обліку операцій з повернення бракованого товару нерезиденту в митному режимі реекспорту

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ТОВ " " щодо відображення в податковому обліку операцій з повернення бракованого товару нерезиденту в митному режимі реекспорту і в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України).

Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу встановлено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу.

У разі якщо надалі товари, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту, повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким товари поміщались у цей режим, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, то до таких операцій відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI із змінами і доповненнями (далі – Митний кодекс), може бути застосовано митний режим реекспорту, якщо ці товари:

а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;

б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів;

в) визнані помилково ввезеними на митну територію України.

Згідно із статтею 89 Митного кодексу, після поміщення товарів у митний режим реекспорту згідно із пунктом 5 частини першої статті 86 Митного кодексу суми ввізного мита, сплачені при імпорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам відповідно до Митного кодексу. Акцизний податок і податок на додану вартість при поміщенні товарів згідно з пунктом 5 частини першої статті 86 Митного кодексу в митний режим реекспорту справляються відповідно до Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Кодексу, операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу, оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

При цьому, товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу.

Разом з тим, згідно з пунктом 206.5 статті 206 Кодексу, операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Кодексу.

Пунктом 198.5 статті 198 Кодексу, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи зазначене, у разі здійснення операцій із ввезення товарів на митну територію України, платник податку має право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену митним органам. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу.

При цьому, якщо в подальшому відбулося повернення бракованого товару нерезиденту в митному режимі реекспорту (за винятком операцій з вивезення відповідно до пункту 5 частини 1 статті 86 Митного кодексу), такі операції підлягають звільненню від оподаткування ПДВ.

Разом з тим, якщо платник податку за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і в подальшому здійснює їх вивезення у митному режимі реекспорту, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, при цьому, база оподаткування за такою операцією визначається виходячи із ціни придбання таких товарів.

Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту відповідно до пункту 5 частини 1 статті 86 Митного кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Додатково слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.