Щодо формування обовязкових резервів

Для керівництва в роботі повідомляємо:

1. Положення про нормативи обов'язкового резервування коштів банківською системою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.07.99 N 332 та змінами до нього постановою Правління від 12.08.99 N 403 і направлено банківській системі від 30.07.99 N 14-011/1912-6492 та змінами до нього від 19.08.99 N 14-011/2031-6957 вводиться в дію з 1 вересня 1999 року.

2. Керівникам територіальних управлінь Національного банку України та комерційних банків забезпечити вивчення з працівниками банків та безумовне виконання вимог Національного банку України щодо формування обов'язкових резервів.

3. Програмне забезпечення буде доведено до банківської системи електронною поштою Департаментом інформатизації.

При формуванні обов'язкових резервів та здійсненні контролю за їх дотриманням необхідно виходити з того, що в основу принципів Положення про нормативи обов'язкового резервування коштів банківською системою покладена суть обов'язкових резервів, як одного із основних монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк здійснює регулювання грошово-кредитного ринку та грошової маси в обігу.

Для всіх комерційних банків передбачено встановлення єдиного нормативу формування обов'язкових резервів від суми залучених коштів як в національній так і в іноземній валюті.

Норма резервування та період протягом якого здійснюється контроль за формуванням обов'язкових резервів встановлюються окремими рішеннями Правління.

Формування обов'язкових резервів здійснюється лише в національній валюті на кореспондентському рахунку комерційного банку в Національному банку України.

Формування обов'язкових резервів з використанням кореспондентського рахунку та визначення обсягу формування обов'язкових резервів за формулою середньоарифметичною дає можливість комерційним банкам більш ефективно управляти кредитними ресурсами.

Для підтримання на певному рівні грошової маси в обігу основного фактору через який реалізується зростання рівня інфляції, Національний банк України використовує обов'язкові резерви для комерційних банків через дію грошового мультиплікатора.

Виходячи з цього і встановлено, що недотримання комерційним банком встановлених норм обов'язкового резервування є не що інше, як використання коштів Національного банку, тобто здійснення комерційним банком несанкціонованої кредитної емісії.

За кожний випадок здійснення несанкціонованої кредитної емісії, тобто використання коштів Національного банку, комерційний банк сплачує Національному банку плату в розмірі облікової чи ломбардної ставки в залежності від причин недорезервування.

Сплата відсотків за використання коштів обов'язкових резервів (опосередкованої кредитної емісії НБУ) відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відноситься до складу валових витрат комерційного банку.

Використання комерційним банком коштів обов'язкових резервів (здійснення кредитної емісії) з відповідною платою на рівні облікової чи ломбардної ставки без застосування статті 62 Закону України "Про Національний банк України" можливо лише при умові наявності таких порушень не більше 3-х разів в півріччя (період буде визначатись з дати введення в дію Положення).

Якщо комерційний банк не забезпечуватиме формування обов'язкових резервів відповідно до вимог Національного банку і матиме порушень більш ніж 3 рази в півріччя, то крім сплати процентів за несанкціоновану кредитну емісію до нього будуть застосовуватись заходи впливу відповідно до статті 62 Закону України "Про Національний банк України".

У разі несплати, несвоєчасної сплати процентів у розмірі, визначеному Національним банком України за користування коштами обов'язкових резервів, або порушенні вимог щодо можливого використання обов'язкових резервів до комерційного банку застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 62 Закону України "Про Національний банк України" включаючи і стягнення штрафу, який не включається до валових витрат, а відноситься безпосередньо на прибуток банку.