Щодо списання та розстрочення податкового боргу

У зв'язку з численними запитами платників податків стосовно застосовування окремих норм статті 18 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки (далі - Положення), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 01.03.2001 р. N 81 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2001 р. за N 281/5472, Державна податкова адміністрація України спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності повідомляє.

Верховною Радою України майже одночасно прийняті три закони, які передбачають списання і реструктуризацію податкового боргу підприємствам окремих галузей економіки: Закон України від 18.01.2001 р. N 2237 "Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу", Закон України від 18.01.2001 р. N 2239-III "Про внесення змін до Закону України "Про списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) платників податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств", Закон України від 11.01.2001 р. N 2211-III "Про визнання бронетанкової галузі однією з пріоритетних у промисловості України та заходи щодо надання їй державної підтримки".

У той же час з 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який також врегульовує процедуру списання і реструктуризації податкової заборгованості суб'єктів господарської діяльності всіх галузей економіки та є спеціальним законом з питань оподаткування.

Пунктом 19.6 статті 19 цього Закону визначено, що закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Відповідно до Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, при списанні та/або реструктуризації податкової заборгованості всіх платників податків необхідно керуватися вимогами статті 18 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У разі якщо платнику податків вже проведено списання податкового боргу відповідно до пункту 18.1 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", але на нього поширюються і норми Закону України від 18.01.2001 р. N 2239-III, органи державної податкової служби додатково списують податкову заборгованість згідно з Порядком, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 р. N 104 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 07.05.2001 р. за N 403/5594.

Відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001 р. N 81 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2001 р. за N 281/5472, списання та/або розстрочення податкового боргу (з урахуванням пені та штрафних санкцій за їх наявності) органами державної податкової служби проводиться щодо податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів.

Пунктом 3.1 Положення зазначено, що суми податкового боргу, які підлягають списанню та/або розстроченню визначаються за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби.

При цьому, в процесі здійснення процедури списання (розстрочення) податкового боргу залишились не списаними та не розстроченими значні суми заборгованості платників податків перед бюджетами, які не контролюються органами державної податкової служби (збір до Державного інноваційного фонду; відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування, збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та інші). В окремих випадках не існує навіть органу виконавчої влади, який здійснює контроль за обліком та надходженням зазначених платежів. Так, наприклад, Указом Президента України від 15.12.99 р. N 1573/99 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" ліквідовано Державний інноваційний фонд України.

Крім того, Указом Президента України від 07.05.2001 р. N 292/2001 "Про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості із заробітної плати" Державну податкову адміністрацію України зобов'язано забезпечити безумовне виконання Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку зі скасуванням картотеки.

Враховуючи наведене, з метою виконання вимог пункту 6 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості із заробітної плати" та норм статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в повному обсязі, платники податків повинні надати податковому органу за місцем своєї реєстрації акти інвентаризації податкового боргу (з урахуванням пені за її наявності) зі сплати збору до Державного інноваційного фонду, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування; податок на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших платежів, який залишився не сплаченим на день набрання чинності статтею 18 вказаного Закону, з обов'язковим зазначенням терміну виникнення такого боргу.

Після підтвердження відповідним підрозділом органу державної податкової служби сум податкового боргу платників податків, вказаних в актах інвентаризації, такий податковий борг підлягає списанню або розстроченню залежно від терміну виникнення відповідно до вимог Положення.

Зазначаємо, що суми податкового боргу з прибуткового податку з громадян та збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи визначаються виходячи з фактично виплаченої заробітної плати.

Відповідно до пункту 3.9 Положення, податковий борг, який на день набрання чинності статтею 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є предметом судового розгляду, підлягає списанню та/або розстроченню на загальних підставах.

В той же час Вищий арбітражний суд України в листі від 05.05.2001 р. N 01-3/532 на адресу Державної податкової адміністрації України виклав свою позицію щодо списання та/або розстрочення податкового боргу без додаткового перегляду раніше прийнятих рішень.

Тому зазначаємо, що у випадках, коли судом (арбітражним судом) по 20.02.2001 р. прийнято рішення щодо стягнення майна підприємства-боржника в рахунок погашення його податкового боргу або припинення провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", такий податковий борг підлягає списанню та/або розстроченню відповідно до Положення. При цьому обов'язково направляється повідомлення до суду (арбітражного суду) про списані та/або розстрочені суми або виконавчій службі.

Відповідно до підпункту 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, включаються у складі доходів від позареалізаційних операцій до валового доходу платника податку.

Пунктом 1.22 статті 1 вищевказаного Закону визначені складові безповоротної фінансової допомоги, яку може отримувати платник податку, зокрема сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності. До цих складових не увійшла сума податкового боргу, що підлягає списанню з платників податків відповідно до законодавства.

Враховуючи вищевикладене, списання суми податкового боргу з платника податку на прибуток відповідно до законодавства не призводить до збільшення його валового доходу.