МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Л И С Т
| 05.06.2009 N 6723-0-33-09-20 |
Щодо зміни умов кредитного договору банком
(Витяг)
<...>
Відповідно до підпункту 16 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року N 1577, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань надає роз'яснення законодавства державним органам, підприємствам, установам та організаціям, готує за дорученням Кабінету Міністрів України правові висновки з відповідних питань.
Разом з тим при вирішенні порушених питань слід враховувати таке.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, статтею 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх плати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Установлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
При цьому частиною другою статті 1057 Цивільного кодексу України встановлено, що до комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.
Також слід ураховувати, що стаття 1056-1 Цивільного кодексу України набрала чинності 10 січня 2009 року.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України та частини другої статті 5 Цивільного кодексу України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з тим пунктами 1 та 2 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.
Кредитна установа - це фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.
Згідно із абзацом другим частини першої статті 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" державне регулювання і нагляд за діяльністю фінансових установ, крім банків, здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг.
У зв'язку з цим пропонуємо Вам звернутися до Державної комісії регулювання ринків фінансових послуг як регулятора діяльності фінансових установ, зокрема кредитних установ.
<...>
| Заступник Міністра | Л.Єфіменко |
