ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
| 07.08.2008 N 6680 |
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув ваш лист від 17.12.2007 N до 02/13-2284 та повідомляє наступне.
Згідно з вимогами статті 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (далі - Закон про ліцензування), у разі створення у ліцензіата нової філії, іншого нового відокремленого підрозділу, які провадитимуть вид господарської діяльності, згідно з отриманою ліцензією, ліцензіат повинен подати до органу ліцензування заяву встановленого зразка про видачу копії ліцензії, а також документи відповідно до статті 10 цього Закону.
Таким чином, у разі створення у ліцензіата нової філії, іншого нового відокремленого підрозділу, які провадитимуть вид господарської діяльності, згідно з отриманою ліцензією, ліцензіат подає документи передбачені у статті 10 Закону про ліцензування, а також документи визначені у Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 N 756 (далі - Перелік).
Зокрема, згідно з пунктом 52 Переліку для провадження організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів суб'єкту господарювання необхідно додати до заяви наступні документи:
- засвідчені в установленому порядку копії установчих документів (для юридичної особи):
- засвідчені в установленому порядку копії документів, які підтверджують право власності суб'єкта господарської діяльності або оренди ним обладнання та виробничих приміщень, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності;
- засвідчена в установленому порядку копія положення про призовий фонд.
Законом про ліцензування не визначено, що вид діяльності зазначений в установчих документах повинен відповідати назві виду господарської діяльності визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 N 1698.
Статтею 10 Закону про ліцензування передбачено, що органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не вказані у цьому Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Отже, орган ліцензування вимагає від суб'єкта господарювання для вирішення питання видачі ліцензії лише ті документи, які передбачені Законом про ліцензування та вищезазначеною постановою, а не ті на які йде посилання у відповідних договорах.
Як зазначалось, суб'єкт господарювання, серед іншого, повинен подати органу ліцензування засвідчені в установленому порядку копії документів, які підтверджують право власності суб'єкта господарської діяльності або оренди ним обладнання необхідного для провадження господарської діяльності.
Законодавством не передбачено чітко визначеного переліку документів для підтвердження права власності на переважну більшість рухомих речей, зокрема, грального обладнання.
У статті 328 Цивільного кодексу України визначено підстави набуття права власності. Так, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 10 Закону про ліцензування, органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, ніж зазначені у цій статті.
Суб'єкт господарювання, відповідно до пункту 52 зазначеного Переліку повинен надати органу ліцензування копії документів, які б підтвердили право власності цього суб'єкта господарювання на обладнання необхідне для провадження господарської діяльності.
Підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії, зокрема, є недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії.
Таким чином, вважаємо, що суб'єкт господарювання для підтвердження права власності на обладнання має право надавати всі наявні у нього підтвердні документи.
Переліком визначено, що суб'єкт господарювання до заяви про видачу ліцензії надає органу ліцензування копії документів, які підтверджують право власності суб'єкта господарської діяльності або оренди обладнання та виробничих приміщень, необхідних для провадження господарської діяльності.
Відповідно до статті 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.
При цьому, главою 58 Цивільного кодексу України регулюються відносини найму (оренди) майна.
Таким чином, Цивільний кодекс України поширив норми глави 58 "Найм (оренда)" на відносини по безоплатному користуванню майном. Але, варто звернути увагу, що у силу суті договору позички деякі правила, властиві орендним відносинам до цього договору застосовуватися не можуть, наприклад вимоги статті 762 вказаного Кодексу "Плата за користування майном".
Стосовно питання яким чином повинні бути засвідчені копії документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії, повідомляємо, що з аналогічним зверненням Держкомпідприємництва направлявся запит до Міністерства юстиції України.
За інформацією Міністерства юстиції України, відповідно до положень статей 34, 36 та 38 Закону України "Про нотаріат" повноваження щодо вчинення такої нотаріальної дії як засвідчення вірності копії документів і виписок з них надано державним та приватним нотаріусам, а також консульським установам України.
Згідно із статтею 37 цього Закону у населених пунктах, де немає нотаріусів, повноваження по вчиненню зазначеної нотаріальної дії надано посадовим особам виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Отже, відповідно до положень зазначеного Закону повноваження щодо засвідчення вірності копії документів і виписок з них надано державним та приватним нотаріусам, консульським установам, а також у населених пунктах, де немає нотаріусів, - посадовим особам виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів встановлюється цим законом та іншими актами законодавства України. Порядок вчинення консульськими установами встановлюється цим Законом, а також Консульським статутом України та іншими актами законодавства України (статті 39 вищевказаного Закону).
Положеннями статті 75 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріуси, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Разом з тим, слід зазначити, що порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами та організаціями копій документів, що стосується прав громадян, визначений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 04.08.83 N 9779 "Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами та організаціями копій документів, що стосуються прав громадян".
Зазначений Указ діє в Україні відповідно до Постанови Верховної Раду України від 12.09.91 N 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", якою передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Відповідно до статей 1 та 2 зазначеного Указу державні і громадські підприємства, установи і організації видають за заявами громадян копії документів, які виходять із цих підприємств, організацій, якщо такі копії необхідні для вирішення питань, що стосуються прав і законних інтересів громадян, які до них звернулись.
Вірність копії документа засвідчується підписом керівника або уповноваженою на це посадовою особою і печаткою.
Підприємства, установи та організації зобов'язані засвідчувати вірність копій документів, необхідних для надання громадянами в ці підприємства, установи, організації, якщо законодавством не передбачено надання копій таких документів, засвідчених у нотаріальному порядку.
Крім того, слід зазначити, що згідно з пунктом 4.10.1 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 N 1153, копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу керівника установи або керівника відповідного структурного підрозділу. Установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній (це правило не поширюється на архівні установи, державні нотаріальні контори і приватних нотаріусів).
Таким чином, враховуючи наведені вимоги законодавства, повноваження стосовно засвідчення копії документів, крім нотаріальних органів, також надано іншим підприємствам, установам, організаціям.
Відповідно до статті 10 Закону про ліцензування, про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.
Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, вважаємо, що про прийняте рішення стосовно залишення заяви суб'єкта господарювання про видачу ліцензії без розгляду заявника повідомляється листом облдержадміністрації.
Як зазначено у статті 14 Закону про ліцензування, у разі створення у ліцензіата нової філії, іншого нового відокремленого підрозділу, які провадитимуть вид господарської діяльності, згідно з отриманою ліцензією, ліцензіат повинен подати до органу ліцензування заяву встановленого зразка про видачу копії ліцензії, а також документи відповідно до статті 10 цього Закону.
Крім того, у статті 14 Закону про ліцензування визначено, що для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.
| В.о. Голови | Г.М.Білоус |
