Щодо розяснення особливостей дії окремих положень Правил торгівлі іноземною валютою та Положення про порядок іноземного інвестування в Україну

НБУ розглянув звернення щодо роз'яснення особливостей дії окремих положень Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. N 281 (далі - Правила), та Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. N 280 (далі - Положення), і повідомляє.

1. Щодо продажу акцій при первинній емісії

Відповідно до пункту 1.1 Положення портфельна інвестиція - це операція, яка передбачає придбання цінних паперів, їх похідних та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку. В той же час пряма інвестиція - це операція, яка передбачає придбання об'єктів нерухомого та рухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав, а також внесення коштів та майна до статутного фонду (статутного капіталу) юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані цією юридичною особою.

Враховуючи вищенаведене, операція по зарахуванню коштів до статутного фонду підприємства в обмін на акції, тобто при первинній емісії акцій, є прямою інвестицією.

2. Щодо відчуження корпоративних прав, зокрема частки в товаристві з обмеженою відповідальністю

Враховуючи наведені вище визначення, відчуження частки в товаристві з обмеженою відповідальністю є прямою інвестицією.

3. Щодо визначення терміна "повернення іноземної інвестиції"

Відповідно до статті 2 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (далі - Закон) іноземні інвестиції в Україну можуть здійснюватись в тому числі і у вигляді акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті. Таким чином, відчуження нерезидентом-інвестором належних йому корпоративних прав або акцій українських емітентів є поверненням інвестору його іноземної інвестиції.

4. Щодо розрахунків іноземних інвесторів між собою за прямими або портфельними інвестиціями

Відповідно до статті 2 Закону та пункту 1.3 Положення іноземні інвестиції в Україну в грошовій формі здійснюються іноземними інвесторами у вигляді іноземної валюти, яка згідно з Класифікатором іноземних валют та банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 р. N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 р. N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 р. N 841/7129), зі змінами, визнається вільно конвертованою, широко використовується для платежів за міжнародними операціями та продається на головних валютних ринках світу, і дозволяється для здійснення інвестицій в Україну.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 3.1 Положення повернення іноземної інвестиції, а також прибутків, доходів та інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні може здійснюватися іноземним інвестором з інвестиційного рахунку в гривнях та в іноземній валюті за прямою або портфельною інвестицією на інвестиційний рахунок іншого іноземного інвестора в гривнях та іноземній валюті, відкриті в уповноважених банках, з метою розрахунків за об'єкт інвестицій в Україні.

Такі розрахунки не потребують отримання індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, оскільки для нерезидента-покупця - це є здійснення інвестиції в Україну, а для нерезидента-продавця - її повернення.

Одночасно звертаємо увагу на те, що порядок здійснення прямих та портфельних інвестицій нерезидентами має різний характер і тому зазначені вище операції мають здійснюватись також із врахуванням вимог пунктів 2.1 та 2.2 Положення.

5. Щодо повернення доходів від здійснення інвестиції за рахунок кредиту уповноваженому банку

Пункт 2 глави 3 розділу III Правил містить відповідний перелік документів, які є підставою для купівлі іноземної валюти клієнтами-резидентами та іноземними інвесторами з метою повернення іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні.

При здійсненні купівлі іноземної валюти на зазначені цілі банк має вимагати від клієнтів, з визначеного пунктом 2 глави 3 розділу III Правил переліку документів, документи відповідно до законодавства України, які є обов'язковими за конкретною здійсненою клієнтом операцією, а не всі, перелічені у відповідному підпункті пункту 2 глави 3 розділу III Правил.

Що стосується перерахування резидентом іноземної валюти за межі України на рахунок нерезидента-інвестора в якості повернення доходів від здійснення інвестицій за рахунок кредитних коштів уповноваженого банку повідомляємо, що питання визначення джерел коштів (зокрема власних або залучених), за рахунок яких резидент буде виконувати свої зобов'язання перед нерезидентом за інвестиційною операцією, визначається законодавством з питань оподаткування.

6, 7, 8. Щодо переліків варіантів надходження та повернення прямих та портфельних інвестицій

Зазначені у пунктах 2.1, 2.2 та 3.1 варіанти розрахунків за прямими та портфельними інвестиціями є виключними. В той же час якщо унаслідок розвитку інвестиційних процесів в Україні, а також фондового ринку виникне потреба у здійсненні операцій, які не будуть передбачені у зазначених підпунктах, Національний банк України готовий їх розглянути та дати роз'яснення щодо порядку проведення тієї або іншої операції.

Крім того, звертаємо увагу, що деякі операції, щодо придбання резидентами України цінних паперів українських емітентів регулюються постановою Правління Національного банку України від 29.01.2003 р. N 36 "Про здійснення операцій з цінними паперами українських емітентів".

9. Щодо проведення грошовими коштами майнової інвестиції

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 глави З розділу III Правил одним з документів, який є підставою для купівлі іноземної валюти за інвестиційними операціями щодо повного або часткового повернення резидентом іноземної інвестиції, здійсненої іноземним інвестором [у тому числі без створення юридичної особи (спільна діяльність)] , його майнової інвестиції в грошових коштах, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є оригінал або засвідчена у встановленому порядку копія звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), складений суб'єктом оціночної діяльності України, що є таким відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (у разі повернення доходів, прибутків звіт або акт не подається) на час внесення інвестиції (далі - Акт оцінки).

Нормативними актами Національного банку України не встановлено вимогу, за якою іноземний інвестор має право повертати грошовими коштами свою майнову інвестицію у сумі яка не перевищує встановлену Актом оцінки або вантажною митною декларацією.

В той же час зазначаємо, що такі операції мають здійснюватись з урахуванням вимог пункту 3.12 Положення.

Як вже зазначалось вище, пункт 2 глави 3 розділу III Правил містить відповідний перелік документів, які є підставою для купівлі іноземної валюти клієнтами-резидентами та іноземними інвесторами з метою повернення інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні.

При здійсненні купівлі іноземної валюти на зазначені цілі банк має вимагати від клієнтів, з визначеного пунктом 2 глави 3 розділу III Правил переліку документів, документи відповідно до законодавства України, які є обов'язковими за конкретною здійсненою клієнтом операцією, а не всі, передбачені у відповідному підпункті пункту 2 глави З розділу III Правил.

Національний банк України у пункті 3 листа від 05.10.2005 р. N 13-124/4696-9871 висловив свою позицію з приводу подання або неподання певних документів при здійсненні операцій з повернення нерезидентом-інвестором здійсненої ним інвестиції в Україну.

Крім того, зазначаємо, що порядок подання документів, їх розгляду та здійснення державної реєстрації іноземних інвестицій, що відповідають умовам, викладеним у пункті 2 статті 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування", здійснюється відповідно до Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.96 р. N 928.

8. Щодо надання Акту оцінки

Термін "дата оцінки" у підпункті "б" пункту 2 глави 3 розділу III Правил вживається у значенні, наведеному у НАЦІОНАЛЬНОМУ СТАНДАРТІ N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. N 1440, тобто це дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка майна та визначається його вартість.

9. Щодо оцінки цінних паперів

Нормами Положення та Правил не визначено дату, на яку має бути здійснено оцінку ринкової вартості цінних паперів (на дату придбання цінних паперів або на дату репатріації коштів, отриманих від їх продажу та репатріації доходів), оскільки відповідно до статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" дата оцінки майна визначається в договорі, укладеному між суб'єктом оціночної діяльності та замовником оцінки майна.

Згідно із підпунктом "б" пункту 2 глави 3 розділу III Правил строк між датами оцінки та подання заявки на купівлю іноземної валюти має становити не більше 30 календарних днів.

Таким чином, дата оцінки ринкової вартості цінних паперів має визначатись між замовником оцінки та суб'єктом оціночної діяльності в договорі з урахуванням того, що строк між датою оцінки та поданням заявки на купівлю іноземної валюти має становити не більше ніж 30 календарних днів.

Враховуючи зазначені вище роз'яснення (до питань 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7), не є обов'язковим подання Акту оцінки у випадку повернення нерезиденту-інвестору з метою повного або часткового повернення прибутків та доходів, одержаних від володіння іноземним інвестором цінними паперами, емітованими резидентами.

10, 11. Щодо надання копії довідки податкового органу про сплачений нерезидентами в Україні податок на прибуток (доходи)

Процедура видачі довідки податкового органу про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі - Довідка) визначається Порядком видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) від 03.09.2003 р. N 417.

До повноважень Національного банку України, визначених Законом України "Про Національний банк України", не віднесено визначення та трактування питань виникнення і сплати податків та інших обов'язкових згідно із законодавством України платежів.

Відповідно до пункту 4 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ДПА в порядку, встановленому законом, надає податкові роз'яснення.

Враховуючи вищевикладене, для отримання відповіді щодо необхідності надання чи не надання у тому чи іншому випадку Довідки пропонуємо звернутись до ДПА.