Про надання розяснення

Безнадійною вважається заборгованість, що відповідає одній з ознак, визначених п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Порядок врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості з метою оподаткування застосовується у разі вжиття платником заходів до набрання чинності розділом ІІІ цього Кодексу (п. 5 підр. 4 розд. ХХ Перехідних положень Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Різниці, які виникають при коригуванні фінансового результату до оподаткування, встановлені статтями 138- 140 Кодексу.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Враховуючи зазначене, визначення об’єкту оподаткування юридичної особи за операціями з дебіторської заборгованості здійснюється за правилами бухгалтерського обліку з врахуванням норм п. 139.2 ст. 139 Кодексу.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі – Положення № 375).

Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення № 375).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Одночасно повідомляємо, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до Кодексу.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регламентується главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Також платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковувані згідно із главою 1 розділу XIV Кодексу (п. 297.1 ст. 297 Кодексу).

Відповідно до п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Водночас п.п. 1.7 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Враховуючи викладене, юридична особа при виплаті доходів фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку 2 групи не повинна нараховувати (утримувати) податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, оскільки відповідно до норм Кодексу платник єдиного податку здійснює оподаткування такого доходу самостійно.

При цьому юридична особа, яка виплачує дохід зазначеній особі, зобов'язана відобразити такі виплати у податковому розрахунку ф. 1ДФ.

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – податковий розрахунок за ф. 1ДФ) за ознакою доходу "157".

Таким чином, юридична особа суму списаної заборгованості на користь фізичної особи – підприємця у податковому розрахунок за ф. 1ДФ відображає під ознакою доходу "157".

Сума списаної юридичною особою заборгованості на користь фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку включається до доходу фізичної особи – підприємця у звітному періоді, в якому досягнуто домовленість щодо прощення такої заборгованості.

Оскільки кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у листі, потребує аналізу документів та матеріалів, які дають змогу ідентифікувати предмет запиту більш детально, пропонуємо для отримання відповіді звернутися до контролюючого органу з наданням усіх копій документів.