Щодо розрахунку суми податку на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло звернення щодо розрахунку суми податку на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - СуммНакл) при застосуванні касового методу і в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до п.187.1 ст.187 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності, починаючи з 19.01.2012 року (дата набрання чинності Законом України від 22.12.2011 № 4220-VI, яким внесено зміни до п.187.1 ст.187 Кодексу) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Касовий метод для цілей оподаткування згідно з р. V Кодексу – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Загальні засади регулювання будівельного підряду встановлені у Цивільному кодексі України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Зокрема, за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи, відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦКУ).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи (ст. 838 ЦКУ).

З урахуванням викладеного, застосовувати касовий метод податкового обліку за операціями з виконання підрядних будівельних робіт мають право суб’єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо укладають договори будівельного підряду з замовником.

Якщо підрядник залучає до виконання роботи інших осіб – платників ПДВ, то такі особи визначають податкове зобов’язання та податковий кредит у загальному порядку, за правилом першої події.

Слід зазначити, що виходячи з положень п. 2001.3 ст. 2001 та п. 34 підр. 2 р. XX Кодексу, реєстраційна сума, зокрема СуммнаклОтр, обраховується на підставі документів (податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних), складених починаючи з 01.07.2015, незалежно від того, в якому періоді у платника податку виникає право на податковий кредит або платник відносить суми ПДВ до податкового кредиту.

Таким чином, податкові накладні / розрахунки коригування, складені до 01.07.2015, не беруть участь в обрахунку реєстраційної суми платника податку, незалежно від того, в якому періоді у платника податку виникає право на податковий кредит по таких податкових накладних / розрахунках коригування.

Вищезазначене підтверджується листом ДФСУ від 17.12.2015 № 27079/6/99-99-19-03-02-15.

Крім цього, відповідно п. 187.10 ст. 187 Кодексу, платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Згідно до п. 341 підрозд. 2 р. ХХ Кодексу, для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до п. 187.10 ст. 187 цього Кодексу, у обрахунку СуммНакл беруть участь суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року.

Такі суми податку беруть участь у обрахунку СуммНакл на підставі податкової декларації з податку за звітний період, у якому платник податку, що застосує касовий метод податкового обліку, відповідно до п. 187.10 ст. 187 цього Кодексу, включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу) у зв'язку із застосуванням касового методу податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, даний розрахунок Накл стосується платників, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 ст. 187 Кодексу.

Слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.