ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
10.07.2003 N 6113/6/17-0516
ДПА України розглянула лист і повідомляє.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про підприємства в Україні" (далі - Закон про підприємства) в Україні можуть діяти підприємства встановлених видів, зокрема, колективні підприємства, засновані на власності трудового колективу підприємства; господарські товариства; підприємства, засновані на власності об'єднання громадян; приватні підприємства, засновані на власності фізичної особи.
Підприємство діє на підставі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для держпідприємств - власником майна за участю трудового колективу. У статуті підприємства визначаються, зокрема, власник та найменування підприємства, предмет і цілі діяльності, його органи управління, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства (ст. 9 Закону про підприємства).
У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет тощо).
Згідно з частиною шостою ст. 10 Закону про підприємства підприємству надається право, якщо інше не передбачено чинним законодавством та його статутом, продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, за винятком тих, які відповідно до законодавчих актів України не можуть бути в їх власності. Безоплатна передача і надання підприємствами матеріальних цінностей громадянам здійснюються з дозволу власника або уповноваженого ним органу, крім випадків, передбачених законодавством України.
Дію норми частини шостої ст. 10 зупинено в частині здійснення підприємствами, що є у загальнодержавній власності, безоплатної передачі майна громадянам згідно з Декретом КМУ від 15.12.92 р. N 8-92.
Згідно із Законом про підприємства (ст. 18) на всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (доход). Порядок використання прибутку (доходу) визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно зі статутом підприємства та чинним законодавством.
У випадках, передбачених статутом підприємства, частина чистого прибутку може передаватися у власність членів або трудового колективу підприємства. Порядок розподілу і використання цієї частини прибутку здійснюється радою або зборами (конференцією) трудового колективу.
На всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові і економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку, участі працівників у використанні прибутку підприємства, якщо останнє передбачено статутом підприємства (ст. 17 Закону про підприємства).
Справляння прибуткового податку з громадян в Україні регулюється Декретом КМУ від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (далі - Декрет).
Згідно зі ст. 2 (розділ I "Загальні положення") Декрету об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел, як на території України, так і за її межами.
При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті). Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим Декретом.
У статті 5 (розділ I "Загальні положення") Декрету зазначені суми виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу.
Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті Декрету до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми, одержувані в результаті успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержуваних неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури і мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків (пп. "ж").
Виходячи з положень ст. 18 Закону про підприємства щодо визначення порядку використання прибутку підприємства його власником (власниками) чи уповноваженими особами відповідно до статуту чи колективного договору щодо дарування окремій фізичній особі сум коштів за рахунок прибутку, на зазначені суми може бути поширено положення статті 5 (пп. "ж" п. 1) у разі підтвердження фізичною особою подарованої суми коштів нотаріально посвідченим договором дарування.
Вимоги до договорів дарування регламентовано ст. 243 та 244 ЦК України. Відповідно до ст. 243 ЦК України за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.
Статтею 44 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що при посвідченні угод з'ясовується дієздатність громадян і перевіряється правоздатність юридичних осіб, які беруть участь в угодах. У разі укладення угоди представником перевіряються його повноваження.
Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу (ст. 1 Закону Україна "Про нотаріат").
При цьому, недійсною є угода (ст. 58 ЦК України, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода)).
Заступник Голови С.Лекарь