Про деякі питання застосування статті 8 Закону України "Про підприємництво"

З метою правильного і однакового застосування законодавства при вирішенні спорів, пов'язаних з державною реєстрацією суб'єктів підприємницької діяльності, Президія Вищого Арбітражного Суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

1. Частиною першою статті 8 Закону України "Про підприємництво" (далі - Закон) передбачено, що державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті Ради народних депутатів або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцем знаходження даного суб'єкту, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

При застосуванні цієї норми необхідно враховувати, що відповідно до статті 8 Закону України "Про формування місцевих органів влади і самоврядування" від 03.02.94 (в редакції від 28.06.94) після виборів депутатів, голів місцевих Рад та формування виконавчих комітетів Рад втрачає чинність Закон України "Про Представника Президента України", а повноваження місцевих державних адміністрацій, передбачені цим Законом, передаються головам і виконавчим комітетам відповідних Рад.

Порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційних форм і форм власності визначається Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.94 N 276 (далі - Положення). Виняток становлять окремі види суб'єктів підприємництва, для яких законодавчими актами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації.

Перелік документів, що подаються для державної реєстрації, наведений у частині другій статті 8 Закону та пункті 4 Положення, є вичерпним.

Перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації.

Якщо у державній реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності відмовлено, або її не проведено за наявності всіх необхідних для цього документів у встановлений строк (не більше п'яти робочих днів), засновник суб'єкта підприємницької діяльності, який є юридичною особою, вправі відповідно до частини тринадцятої статті 8 Закону України звернутися до арбітражного суду з позовною заявою про визнання недійсним акту відповідного органу про відмову в реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності або про зобов'язання його провести таку реєстрацію.

2. Якщо засновником суб'єкта підприємницької діяльності є декілька юридичних осіб, позовну заяву до арбітражного суду може подати одна з них. У випадку, коли одним з таких засновників є не юридична особа, а з позовною заявою звертається засновник - юридична особа, така позовна заява підлягає розгляду арбітражним судом.

3. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 8 Закону відповідальність за відповідність чинному законодавству установчих документів, що подаються для проведення державної реєстрації, несе власник (власники) або уповноважені ним органи, що подають документи для реєстрації. Зазначені документи не повинні містити положень, що суперечать чинному законодавству (частина друга пункту 5 Положення). Тому, якщо при вирішенні спору, пов'язаного з відмовою у державній реєстрації, виявиться, що подані для реєстрації установчі документи суперечать чинному законодавству, позов про визнання недійсним рішення відповідного органу про відмову у реєстрації задоволенню не підлягає.

4. У разі прийняття арбітражним судом рішення про зобов'язання відповідного органу здійснити державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності в резолютивній частині такого рішення слід визначити термін, протягом якого цей орган зобов'язаний видати посвідчення про реєстрацію.

5. За ухилення від виконання рішення арбітражного суду про проведення державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності до органу, що здійснює державну реєстрацію, можуть бути застосовані санкції, встановлені статтею 119 Арбітражного процесуального Кодексу України.

6. Відповідно до частини одинадцятої статті 8 Закону судовий порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності встановлений для випадків:

- визнання недійсними або такими, що суперечать чинному законодавству, установчих документів;

- здійснення діяльності, що суперечить установчим документам;

- несвоєчасного сповіщення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну свого місцезнаходження (відповідний обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності передбачений частиною п'ятою статті 8 Закону).

У таких випадках орган, який здійснює державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, не має права скасувати власне рішення про державну реєстрацію. Ці дії слід визнавати такими, що не відповідають чинному законодавству і не породжують для суб'єкта підприємницької діяльності будь-яких правових наслідків.

В інших випадках, тобто коли для скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не встановлено судового порядку, рішення про скасування державної реєстрації може бути визнане недійсним у порядку, передбаченому законодавством.

7. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України від 15.06.93 N 01-6/676 "Про деякі питання застосування статті 6 Закону України "Про підприємства в Україні" вважати такими, що втратили силу.