ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Л И С Т
| 03.09.2009 N 01/02-03/5976 |
Головному редактору
всеукраїнського журналу
"Все про охорону праці"
<...>
Держгірпромнагляд розглянув Ваш інформаційний запит і по суті порушених у ньому питань повідомляє.
1. Щодо визначення "витрати на охорону праці". Чи є вичерпний перелік таких витрат? Яким документом він встановлений? Чи можна вважати витратами на охорону праці такі витрати, які поліпшують працездатність працівника, покращують санітарно-побутові умови тощо (наприклад, ремонт покрівлі, що протікала; придбання кондиціонерів для покращення мікроклімату приміщень; проведення щеплень працівникам проти грипу)?
Згідно із статтею 19 Закону України "Про охорону праці" для підприємств незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.
На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.
На цей час є чинним Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 N 994 (далі - Перелік).
Згідно з пунктом 2 Переліку до таких заходів та засобів відноситься "усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів або приведення їх рівнів на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці".
Це може стосуватися проведення, у разі необхідності, ремонту покрівлі, забезпечення працівників кондиціонерами тощо, що відображається у колективному договорі.
Згідно із статтею 44 Господарського кодексу України "Принципи господарської діяльності" підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
У разі невідповідності санітарно-побутових умов працівників вимогам чинного законодавства роботодавець згідно з колективним договором може додатково за рахунок прибутку забезпечувати працівників заходами та засобами з охорони праці, які не передбачені зазначеним Переліком.
Витрати підприємств на заходи з охорони праці складаються із коштів, передбачених колективними договорами (угодами), державним та місцевими бюджетами, коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, інших джерел, не заборонених законодавством.
2. Щодо механізму здійснення перевірки. Як саме інспектор має вирахувати відсоток витрат на охорону праці від суми реалізованої продукції (фонду оплати праці): він має самостійно вивчити бухгалтерські документи підприємства чи достатньо отримати певну довідку?
Згідно із статтею 13 Закону "Про охорону праці" роботодавець розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог, зазначених у цій статті.
Під час здійснення планових перевірок на запит державних інспекторів Держгірпромнагляду підприємства надають довідки щодо здійснених витрат на фінансування заходів і засобів з охорони праці.
Посадові особи Держгірпромнагляду можуть ознайомитися з колективним договором підприємства, в якому зазначаються заходи з охорони праці та витрати на їх реалізацію.
До компетенції посадових осіб Держгірпромнагляду не належить питання перевірки фінансової діяльності підприємства.
3. Щодо відповідальності. За якими статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення ( N 8073-X від 7 грудня 1984 року) має наступати відповідальність за порушення ст. 19 Закону України "Про охорону праці"?
Відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці передбачена статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці - тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення не передбачена відповідальність за порушення окремих статей Закону України "Про охорону праці".
| Перший заступник Голови Держгірпромнагляду | А.Дєньгін |
Надруковано:
"Все про охорону праці"
N 11, 2009