В.о. заступника начальника | І. М. Мірвелова |
Документ підготовлено в системі iplex
Державна фіскальна служба України | Лист від 08.12.2016 № 25895/10/26-15-13-02-16
ГУ ДФС у м. Києві
Лист
08.12.2016 № 25895/10/26-15-13-02-16
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ). Згідно зі статтею 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.
Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до третьої групи платників єдиного податку відносяться, зокрема, фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Законодавством не встановлено обмежень щодо форм цивільно-правових договорів і категорій суб’єктів господарювання, у яких фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які обрали третю групу, можуть здійснювати придбання товарів (робіт, послуг).
Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання регулює глава 31 Господарського кодексу України (далі - ГКУ). Відповідно до частини першої ст. 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша ст. 297 ГКУ). Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.
Пунктом 292.4 статті 292 ПКУ визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Враховуючи викладене, доходом фізичної особи - підприємця платника єдиного податку, який надає послуги за агентським договором, є розмір отриманої винагороди.
Разом з цим, будь-яких податкових зобов’язань у кінцевих користувачів, які придбали програмну продукцію у розробника програмного забезпечення через фізичну особу – підприємця за агентським договором, чинним податковим законодавством не передбачено.
Щодо оподаткування ПДВ суми утриманої підприємцем (платник єдиного податку зі ставкою 5%) агентської винагороди, повідомляємо наступне.
Як зазначено в листі від 08.11.2016 №176 (вх. від 11.11.2016 №45899) ТОВ НВО "Поверхность МД" (код ЄДРПОУ 36469408) є платником податків на загальних підставах, платником ПДВ та є розробником програмного забезпечення і планує укласти агентський договiр з ФОП, платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5%. Свою винагороду ФОП буде отримувати шляхом утримання коштів із платежів вiд кінцевих користувачів, а кошти за мiнусом агентської винагороди будутъ перераховуватись на розрахунковий рахунок юридичної особи.
Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням товарів також вважаються, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
Крім цього, згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього ПКУ.
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг (з ПДВ) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому, пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.
Для цілей цього пункту ПКУ до програмної продукції належать:
результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
криптографічні засоби захисту інформації.
Підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції, зокрема з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Не вважаються роялті платежі, отримані:
як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");
за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;
за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.
Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що в листі ТОВ НВО "Поверхность МД" відсутній опис операції, що унеможливлює ідентифікувати сутність операції, тому цей конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує аналізу документів і матеріалів, що дозволить ідентифікувати предмет запиту більш детально.