ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
| 23.04.2010 N 5213 |
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва опрацював у межах компетенції звернення щодо надання роз'яснень стосовно припинення господарських товариств та в порядку порушених запитань повідомляє наступне.
1. Щодо правомірності передачі права ліквідації господарського товариства з компетенції загальних зборів виконавчому органу та стосовно "автоматичної ліквідації" господарського товариства
Законодавство про господарські товариства грунтується на нормах, встановлених Конституцією України, і складається з Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), Господарського кодексу України (далі - ГКУ), Закону України "Про господарські товариства", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закон N 1576) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Органами управління товариством відповідно до частини другої статті 97 ЦКУ є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Компетенція загальних зборів товариства встановлена статтею 41 Закону N 1576. Відповідно до пункту "ї" частини п'ятої зазначеної статті до компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Частиною шостою цієї ж статті встановлено те, що повноваження, передбачені, зокрема, пунктом "ї", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.
2. Щодо підстав для прийняття рішення щодо припинення юридичної особи та стосовно звернення до суду державних органів з питань ліквідації господарського товариства
Ліквідація суб'єкта господарювання у зв'язку із скасуванням його державної реєстрації за порушення закону здійснюється в порядку, встановленому статтями 60, 61 ГКУ, зокрема, органом, визначеним законом.
Так, пунктом 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності мають право органи державної податкової служби.
Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, визначені частиною другою статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про реєстрацію), а саме:
- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Одночасно повідомляємо про те, що порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи визначається статтями 33 - 41 Закону про реєстрацію.
Відповідно до частини другої статті 33 Закону про реєстрацію юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
| Заступник Голови | С.Третьяков |
