ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
19.11.2004 N 519/2/10-1111/2752 |
Комітету Верховної
Ради України з питань
фінансів і банківської
діяльності
До 1 квітня 2001 року з даного питання діяв Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року
N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", який чітко визначав коло відносин, на які він поширювався, а саме стягнення податкових та неподаткових платежів.
З прийняттям Закону України (від 21.12.2000 р.
N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) втратив чинність вищезазначений
Декрет КМ України. Так, відповідно до преамбули Закону N 2181 цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), ... нарахування і сплата (пені і) штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. Згідно зі статтею 1 Закону N 2181 поняття податкового зобов'язання визначається як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом та іншими законами України. Тобто до сфери регулювання Закону N 2181 відносяться як податкові, так і неподаткові платежі. Крім того, дане положення закріплено в наказі ДПА України від 21.06.2001
N 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків", який зареєстрований Міністерством юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758, а саме підпункт 2.2 пункту 2 до податкового зобов'язання відносить зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку і у строки, визначені Законом (N 2181) або іншими законами України. Але на сьогодні судова практика склалася таким чином, що платники податків та господарські суди суми штрафних санкцій, пені (неподаткових доходів) за порушення нормативно-правових актів, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, не відносять до податкового зобов'язання і відповідно до сфери дії Закону N 2181.
Таким чином, склалася ситуація неможливості застосувань штрафних (фінансових) санкцій, які встановлені законодавством за податкові правопорушення, що дуже негативно впливає на стан розрахунків та стан податкової дисципліни платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Зокрема, різне тлумачення податкового законодавства щодо визначення змісту податкового зобов'язання призвело до ненадходження в 2003-2004 роках до Державного бюджету коштів у вигляді штрафів (пені) за порушення валютного законодавства на загальну суму 117 578,1 тис. грн.
Отже, в 2003-2004 роках тільки за формальними ознаками при наявності правопорушень до Державного бюджету України не надійшло штрафних санкцій (пені) на загальну суму 178 678,1 тис. грн.
Заступник Голови | В.Копилов |