Щодо здійснення господарської діяльності

Державна податкова служба України, керуючись Законом України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі/- Закон №393), розглянула Ваше звернення '...' щодо здійснення господарської діяльності та в межах компетенції повідомляє.

Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991/року №959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон №959) зовнішньоекономічна діяльність - це, зокрема, діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно із Законом України від 07 лютого 1991 року №698 ХІІ "Про підприємництво" (частина/друга ст. 5 Закону №959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України 21 червня 2018/року №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон №2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - НБУ), прийнятими відповідно до Закону №2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону №2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону №2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом №2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в/іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина/четверта ст. 5 Закону №2473).

Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).

Відповідно до п. 16 розділу I Положення №5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 Положення №5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в/банку.

При цьому термін "товар" уживається у значенні, визначеному Законом України від 16/квітня 1991 року №959-ХII "Про зовнішньоекономічну діяльність", відповідно до ст. [1 якого] товар - це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення №5).

Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам/- резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Водночас кошти за операціями суб'єктів господарювання - резидентів, зокрема з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.

Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими статтями 11 та 15 Закону №2473 відповідно.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для фізичної особи - підприємця всі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.

Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.

Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, відкритий у іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків/- фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV пку, відповідно до пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи, отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ).

Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою - резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Відповідно до п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці.

При цьому до таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах;

відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами - підприємцями/- платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, після закінчення воєнного стану ДПС підготовлено лист до Міністерства фінансів України, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової митної політики, щодо узгодження позиції з даного питання.

У разі незгоди з наданою відповіддю Ви можете оскаржити її в порядку, визначеному ст. 16 Закону №393.