Щодо деяких питань трансфертного ціноутворення

Державна податкова служба України розглянула лист щодо деяких питань трансфертного ціноутворення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

В зверненні зазначено, що товариство є виробником промислового обладнання і планує експортувати свою продукцію нерезиденту, який одночасно зареєстрований в державі, яка включена до переліку держав (територій), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. N 1045 та має організаційно-правову форму, яка включена до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 р. N 480. При цьому платник зазначає, що операція є неконтрольованою.

З метою правильного відображення у податковому обліку операцій з реалізації товарів (робіт, послуг) нерезиденту, платник запитує:

1. Яким чином та в якому періоді оподатковувати зазначену операцію?

2. Які податкові зобов'язання з податку на прибуток виникають у підприємства?

3. Як відобразити операцію в декларації про прибуток?

4. Потрібна чи ні довідка про резидентство та сплату нерезидентом корпоративного податку?

Щодо питань 1 - 3

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

На виконання пп. "г"пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 Кодексу Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 04 липня 2017 року N 480 "Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи" (далі - Перелік N 480).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року N 1045 (далі - Перелік N 1045) затверджений перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Відповідно до пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу "витягнутої руки", встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", та вартістю реалізації.

У разі якщо операції з нерезидентом, держава реєстрації якого включена до Переліку N 1045 та його організаційно-правова форма внесена до Переліку N 480, не підпадають під визначення контрольованих, то платник податку на прибуток повинен збільшити фінансовий результат до оподаткуванняна 30 відс. вартості реалізованих товарів (робіт, послуг) відповідно до вимог пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Кодексу або підтвердити суму таких доходів за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу без подання звіту.

При цьому, у разі якщо підприємство - нерезидент одночасно підпадає під Перелік N 1045 та Перелік N 480, то різниця відповідно до вимог пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Кодексу за цією операцією визначається за однією із ознак та відображається на вибір платника або в рядку 3.1.7, або в рядку 3.1.7.1 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Щодо питання 4

Питання щодо надання документу, який підтверджує сплату нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку), висвітлено в Узагальнюючій податковій консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.05.2021 р. N 266 (далі - УПК).

Так, відповідно до питання 6 УПК, якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку N 480, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з таким контрагентом - нерезидентом, для платника податку відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені, зокрема, пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 розділу III Кодексу. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Зазначені підпункти ст. 140 розділу III Кодексу не містять спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог п. 103.5 ст. 103 глави 10 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від контрагента документа, що виданий фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Зазначений документ, одержаний від контрагента - нерезидента, зберігається у платника податку на прибуток підприємств і має бути наданий:

на запит контролюючого органу, поданий відповідно до ст. 85 глави 8 розділу II Кодексу, під час проведення документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податку прийнято рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені підпунктами 140.5.4 - 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, або

на письмовий запит контролюючого органу про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження, надісланий платнику податку відповідно до п. 73.3 ст. 73 глави 8 Кодексу.

Отже, виходячи із викладеного вище, для непроведення збільшення фінансового результату до оподаткування на 30 % вартості реалізованих товарів згідно пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Кодексу підприємству необхідно надати документ, який свідчитиме про сплату нерезидентом податку на прибуток або корпоративного податку у відповідній державі у період здійснення операції. Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Свідоцтво про резиденство підтверджує лише факт резидентства компанії - нерезидента, але не містить інформацію щодо сплати податку на прибуток або корпоративного податку нерезидентом, та не може бути підставою для непроведення підприємством збільшення фінансового результату до оподаткування згідно із нормамипп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).