Щодо надання податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у Підприємця виникла практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації наступних питань:

Як здійснюється оформлення цифрового значення штрихованого коду марки акцизного податку на фіскальному чеку?

Як коректно вводити цифрове значення штрихованого коду марки акцизного податку на фіскальному чеку? В якій послідовності, в якому вигляді на виході це повинно відображатися у фіскальному чеку?

Яким має бути порядок дій суб'єкта господарювання, якщо розробник програмного забезпечення до 01.10.2021 року не забезпечить технічну можливість введення цифрового значення штрихованого коду марки акцизного податку на фіскальному чеку?

Цифрове значення штрихованого коду марки акцизного податку якого саме алкогольного напою зобов'язаний вносити до фіскального касового чеку суб'єкт господарювання у випадку продажу ним коктейлю, що містить декілька різновидів алкогольних напоїв?

Цифрове значення штрихованого коду марки акцизного податку алкогольного напою якої з пляшок зобов'язаний вносити до фіскального чеку суб'єкт господарювання у випадку змішування одного і того самого алкогольного напою з різних пляшок при приготуванні коктейлю або здійснення продажу алкоголю на розлив?

Чи зобов'язаний суб'єкт господарювання вказувати цифрове значення штрихованого коду марки акцизного податку алкогольного напою, що повторно використовується при виготовленні коктейлів після відкупорювання пляшки відповідного алкогольного напою?

Чи несе суб'єкт господарювання відповідальність у випадках невнесення ним штрихових кодів марки акцизного податку не всіх алкогольних напоїв, що входять до складу коктейлю? Якщо так то яку саме відповідальність несе такий суб'єкт господарювання і якою саме нормою чинного законодавства вона передбачена?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265). Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 8 Закону N 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО або програмних РРО (далі - ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 1 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. N 13 (далі - Положення N 13), визначено, що форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту, зокрема: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, мають відповідати його вимогам.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 р. N329"Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів" (далі - наказ N 329), який набрав чинності 01 липня 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом - "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої", який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).

Також наказом передбачено, що:

- до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;

- до 01 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей повинні бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону N 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до наказу N 329.

Також, пунктом 3 розділу ІІ Наказу N 13 передбачено, що рядки чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком. Законом України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"визначено, що одним з обов'язкових реквізитів первинних документів є зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції. Для товарів це буде їх найменування, кількість та їх одиниця виміру.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов'язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Враховуючи вищевикладене, при програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних/сканування марки акцизного податку для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах першого відкриття (відкорковування, відкупорювання) для приготування першої порції коктейлю або продажу на розлив.

У разі, як приклад, якщо клієнт купує коктейль "Піранья" у складі якого горілка "Аbsolut" 0,04 л, маркована маркою акцизного податку AAYY0001, та шоколадний лікер "Baileys", маркований маркою акцизного податку AAYY0002 - 0,03 л, то відображення у фіскальному чеку, при першому відкритті алкогольних напоїв, має вигляд:

2208906900

Коктейль "Піранья"

1*150 = 150,0

Акцизні марки: AAYY0001 AAYY0002

Водночас, наразі порядком проведення розрахунків, який визначений статтею 3 Закону N 265, не передбачено обов'язку для суб'єктів господарювання при реєстрації розрахункових операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Враховуючи викладене, обов'язок зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої визначено лише Положенням N 13, в редакції Наказу N 329.

Отже, з 01 жовтня 2021 року підстав для застосування до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у контролюючих органів не виникне до внесення відповідних змін у законодавстві.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.