Щодо визнання операції із внесення нерезидентом до статутного капіталу резидента кредиторської заборгованості за нараховані та несплачені відсотки за позикою контрольованою

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визнання операції із внесення нерезидентом до статутного капіталу резидента кредиторської заборгованості за нараховані та несплачені відсотки за позикою контрольованою та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариством на протязі 2016 - 2018 років було отримано від нерезидента-засновника позики. Операції з нарахування відсотків за користування позиками були визнані Товариством контрольованими з відповідним декларуванням у Звіті про контрольовані операції.

У грудні 2020 року Товариство уклало з нерезидентом-засновником договір про зарахування зустрічних вимог, за якими суми непогашених позик та нараховані відсотки за користування ними були внесені до статутного капіталу Товариства. На дату укладання договору на виконання вимог п. 141.4 ст. 141 Кодексу із суми нарахованих відсотків було утримано та перераховано до бюджету податок з доходів нерезидента.

Річний дохід Товариства за 2020 рік від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. і обсяг господарських операцій платника податків з з\нерезидентом-засновником в частині нарахування відсотків, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за 2020 рік перевищує 10 млн. грн.

Питання:

1. Чи потрібно Товариству визнавати операцію внесення до статутного капіталу непогашених позик контрольованою операцією та включати до звіту про контрольовані операції за 2020 рік?

2. З врахуванням того, що Товариство у 2018, 2019, 2020 роках визнавало операції з нарахування відсотків за користування позиками контрольованими, чи потрібно знову визнавати такі відсотки, але вже як операцію за договором зарахування зустрічних вимог на внесення до статутного капіталу Товариства нарахованих і несплачених відсотків за користування такими позиками, контрольованими операціями на всю суму операцій та включати до Звіту про контрольовані операції за 2020 рік?

Щодо питань 1, 2

Відносини за договором позики та порядок формування статутного капіталу товариства регулюється нормами Цивільного кодексу України від 16 січня 2013 року N 435-IV зі змінами і доповненнями (далі - ЦКУ), та Господарського кодексуУкраїни від 16 січня 2003 року N 436-IV зі змінами і доповненнями (далі - ГКУ).

Відповідно до частини третьої ст. 80 ГКУ товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Частиною другою ст. 115 ЦКУ визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Відповідно до пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Водночас відповідно до пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Оскільки визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, то сума позики не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому, сума нарахованих відсотків за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій.

Такі операції відображаються у Звіті про контрольовані операції в період нарахування таких процентів.

Якщо сума процентів за договором позики була врахована при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій і відображена платником податків у Звіті про контрольовані операції у період нарахування таких процентів, то під час заліку кредиторської заборгованості за такими процентами шляхом внесення до статутного капіталу такого платника, їх сума з метою трансфертного ціноутворення у Звіті про контрольовані операції не відображається.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.