Щодо порушення граничних строків розрахунків і нарахування пені за кожен день порушення граничних строків розрахунків

Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємства на отримання податкової консультації щодо порушення граничних строків розрахунків і нарахування пені за кожен день порушення граничних строків розрахунків, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій, а також відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону (стаття 3 Закону).

Відповідно до статті 13 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. N 5 (далі - Положення N 5), і становлять 365 календарних днів.

При цьому граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу ІІ Положення N 5 не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. N 7 (далі - Інструкція N 7).

Згідно з пунктом 9 Інструкції N 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, або від банку за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16 розділу IV Інструкції N 7.

Тобто банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів за кожним фактом здійснення поставки товару.

Підпунктом 5 пункту 3 розділу І Інструкції N 7 визначено, що дроблення операції з експорту товару є штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак:

операції з експорту товару здійснюються одним резидентом;

операції, пов'язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором;

сума кожної операції з експорту товару є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму.

Враховуючи викладене вище, граничні строки розрахунків поширюються на операції з експорту товарів та незавершені розрахунки за операцією, якщо сума такої операції або її залишок перевищує незначну суму.

Разом з тим наголошуємо, що кожен конкретний випадок розрахунків між Підприємством і нерезидентом за експортними операціями слід розглядати з урахуванням усіх документів та періодів часу в яких проведені зовнішньоекономічні операції.

Отже, встановити порушення граничних строків розрахунків у разі несплати заборгованості контрагентом-нерезидентом за поставлений йому товар, та як наслідок, нарахувати пеню за порушення граничних строків розрахунків, можливо буде лише під час проведення документальної перевірки підприємства.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.