Про надання розяснення

Правові відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс). Зокрема, Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема розділом VI Кодексу визначено перелік платників, об'єкти та базу оподаткування, підакцизні товари та ставки, умови нарахування та сплати акцизного податку.

Акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Поняття підакцизні товари (продукція) визначено п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з яким підакцизні товари - товари за кодами згідно з УКТЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Ставки акцизного податку встановлено п. 215.3, зокрема підпунктом 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу визначено ставку акцизного податку для пального.

В розумінні п.п. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу особа, яка реалізує пальне, є платниками акцизного податку. Така особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального.

Разом з тим, згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (у редакції викладеній зі змінами, внесеними Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі – Закон № 1797) реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

Таким чином, обов'язок щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, з моменту набрання чинності з 01.01.2017 року Закону № 1797 - скасовано. З огляду на зазначене, за умови якщо підприємство не здійснює операцій з фізичного отримання, відпуску та транспортування пального в споживчій тарі понад 2 літри (включно) (тобто операції з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), то об'єкт оподаткування акцизним податком не виникає і, відповідно, підприємство може звернутись з заявою про виключення платника податку з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального.

Відповідно до п. 13 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального" (далі – Порядок № 113), виключення платника податку з реєстру платників здійснюється, зокрема:

якщо відповідна особа подає реєстраційну заяву про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її подання. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення з реєстру платників;

Пунктом 14 Порядку № 113 визначено, що у день виключення з реєстру платників ДФС автоматично формує та надсилає особі, виключеній з реєстру платників, витяг з реєстру платників засобами електронного зв'язку в електронному вигляді.

Згідно із ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Крім того зазначаємо, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Звертаємо увагу, що листи Головного управління ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.