Гроші у банку, який перебуває у стані припинення: чи є податкові різниці?

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ПрАТ "..." (далі - ПрАТ) щодо списання безнадійної заборгованості у разі, якщо банк не є ліквідованим та перебуває в стані припинення, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до Постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від "..." № "..." виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення "..." № "..." "Про початок процедури ліквідації ПАТ "..." та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку з 11.12.2015 до 10.12.2017 включно. Призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "..." (далі - банк).

У банку, який знаходиться у процесі ліквідації, на банківських рахунках ПрАТ знаходились грошові кошти.

Станом на сьогоднішній день, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр), банк не ліквідований, а перебуває в стані припинення.

У січні 2024 року ПрАТ звернулося з листом до Фонду та НБУ з проханням надати інформацію з приводу ліквідації банку, оскільки існуюча перед ПрАТ заборгованість з 2015 року не погашається і тому є необхідність у її списанні відповідно до вимог Кодексу, за умови ліквідації банку та внесення відповідних відомостей про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - ЄДРПОУ).

Фонд своїм листом від 29.01.2024 повідомив, що рішенням виконавчої дирекції Фонду від 30.04.2020 затверджений ліквідаційний баланс банку станом на 15.04.2020 та звіт про ліквідацію банку.

Однак, як зазначає ПрАТ, у вказаній відповіді зазначається, що ліквідаційна процедура банку завершена, але з 2020 року не внесений до ЄДРПОУ запис про припинення (ліквідацію) банку.

ПрАТ просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

чи має ПрАТ визнати заборгованість банку перед ПрАТ безнадійною та списати її, враховуючи письмові відповіді Фонду та НБУ та той факт, що станом на сьогоднішній день банк не є ліквідованим як юридична особа та перебуває в ЄДРПОУ у стані припинення?

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, безнадійною заборгованістю визнається заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема:

- заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією (пп. "з" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України від 07 грудня 2000 року №2121 III "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон №2121-III).

Відповідно до ст. 2 Закону №2121-III ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною восьмою ст. 77 Закону №2121-III встановлено, що процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк, як юридична особа, ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звіту про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс (частина дев'ята ст. 77 Закону №2121-III).

Водночас повідомляємо, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України від 15 травня 2003 року №755 IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон №755-IV).

Відповідно до частини четвертої ст. 13 Закону №755-IV відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, податкових органах, органах Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

Отже, заборгованість банку, який ліквідується, може вважатися для цілей застосування положень Кодексу безнадійною заборгованістю відповідно до вимог пп. "з" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу лише після підтвердження ліквідації банку записом про державну реєстрацію його припинення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

У разі наявності дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.

При формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості п. 139.2 ст. 139 Кодексу встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Згідно з пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Отже, платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму списаної дебіторської заборгованості, у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, як такої, що відповідає ознакам пп. "з" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).