Щодо здійснених операцій за договорами з імпорту і експорту товарів

Державна податкова служба України розглянула звернення товариства з обмеженою відповідальністю на отримання податкової консультації та додані до нього копії документів щодо здійснених операцій за договорами з імпорту і експорту товарів, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє таке.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб'єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України (далі - НБУ) відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон).

На сьогодні правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення уповноваженими банками нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (у тому числі щодо початку та завершення валютного нагляду за експортно-імпортними операціями) регулюються Законом, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. N 5 (далі - Інструкція N 5), Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. N 7 (далі - Інструкція N 7).

Так, відповідно до частини першої статті 13 Закону НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, що зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третя статті 13 Закону).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 Інструкції N 5 і становлять 365 календарних днів.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із статтею 13 Закону, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п'ята статті 13 Закону).

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено Інструкцією N 7.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Інструкції N 7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків, зокрема за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів митних декларацій (далі - МД), зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", ІМ-72 "Безмитна торгівля", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД) (підпункт 2 пункту 9 Інструкції N 7).

Водночас банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III Інструкції N 7, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності, зокрема, повідомлення від органу валютного нагляду, що здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства, про те, що немає порушень граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту, імпорту товарів, про яку банком надавалась інформація НБУ згідно з підпунктом 1 пункту 25 розділу IV цієї Інструкції (підпункт 7 пункту 10 Інструкції N 7).

Необхідно зазначити, що Інструкція N 7 передусім регламентує лише дії банків в частині валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених законодавством граничних строків розрахунків за експортними, імпортними операціями.

Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. N 227, одним із основних завдань ДПС є реалізація державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк.

Враховуючи викладене вище та результати опрацювання доданих до запиту копій імпортного та експортного контрактів, митних декларацій типу ІМ ЕЕ, типу ЕК 11 та товаросупровідних документів, єдиного уніфікованого документу на розміщення та тимчасове зберігання товару, платіжного доручення в іноземній валюті та виписок з валютного рахунку, повідомляємо таке.

Щодо питань 1 та 4.

Оформлення митних декларацій типу ІМ ЕЕ, ЕК 11 та/або єдиного уніфікованого документу на розміщення та тимчасове зберігання товару, що імпортуються не може бути підставою для завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Підстави для завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків визначено пунктами 9 та 10 Інструкції N 7.

Водночас, Державна податкова служба України повідомляє, що по зазначеній у зверненні товариства операції банк, у відповідності до підпункту 7 пункту 10 Інструкції N 7, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків.

Разом з тим, з метою отримання більш конкретної відповіді, необхідно звернутись до уповноваженої банківської установи та/або НБУ, з обов'язковим наданням документів, що стосуються викладеної у запиті ситуації.

Щодо питання 2.

При дотриманні сукупних умов, зокрема ввезення товару за імпортним контрактом, за який проведено попередню оплату і розміщено на тимчасове зберігання з перебуванням товару під митним контролем, та подальший реекспорт цього ж товару за експортним контрактом з оформленням МД типу ЕК-11 і отримання оплати від нерезидента у повному обсязі (не меншому суми імпортної операції) у межах встановленого НБУ граничного строку, не є порушенням строку розрахунків визначеного статтею 13 Закону і пунктом 21 Постанови N 5.

Щодо питання 3.

За результатами імпортно-експортної операції, здійсненої шляхом ввезення товару, за який резидентом проведену оплату і розміщено на тимчасове зберігання під митним контролем, подальший реекспорт цього товару з оформленням МД типу ЕК-11 та отримання оплати від нерезидента у повному обсязі (не меншому суми імпортної операції) у межах встановленого НБУ граничного строку розрахунку, не проводиться нарахування пені у відповідності до пункту 5 статі 13 Закону.

Разом з тим наголошуємо, що кожен конкретний випадок взаємовідносин між товариством і нерезидентами за імпортно-експортними операціями слід розглядати з урахуванням усіх документів та періодів часу, в яких проведені зовнішньоекономічні операції зазначені у запиті.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.