Про єдиний податок четвертої групи

Державна фіскальна служба України на запит Господарства щодо визначення об’єкта оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи (далі - Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Господарство як платник Податку повідомило, що отримало в користування земельну ділянку (пай) на підставі договору емфітевзису (далі - Земельна ділянка), укладеного із фізичною особою.

Господарство запитує про необхідність включення зазначеної Земельної ділянки до бази оподаткування Податком.

Емфітевзис - це засноване на договорі, відчужуване та успадковуване право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (п. 2 ст. 16 Земельного кодексу України).

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292-1.1 ст. 292-1 Кодексу).

Тобто, всі види користування земельною ділянкою є підставою для включення площ цих земельних ділянок до об’єкту оподаткування Податком.

Що стосується умов договору емфітевзису щодо сплати земельного податку Господарством, як користувачем земельної ділянки, зазначаємо, що відповідно до пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 291 Кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Таким чином Кодексом обов’язок із сплати земельного податку за Земельну ділянку покладено на її власника. Делегування обов’язку сплати земельного податку іншим суб’єктам господарювання Кодексом не передбачено.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.