Щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм ст. 39 "Трансфертне ціноутворення" Податкового кодексу України

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм ст. 39 "Трансфертне ціноутворення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє наступне.

У зверненні зазначено, що Підприємство надає послуги з наземного обслуговування нерезиденту, держава реєстрації якого Аруба. Вказаний нерезидент діє на території України через Офіс представництва в м. Києві, яке зареєстроване платником податку на прибуток.

Враховуючи вищезазначене у Підприємства виникають наступні питання:

Чи повинно Підприємство у звіті про контрольовані операції за 2019 та 2020 роки декларувати операції з постійним представництвом нерезидента, якщо обсяг господарських операцій за відповідні роки перевищував 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків)?

Чи повинно Підприємство здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування за 2020 рік за операціями з постійним представництвом нерезидента, відповідно до пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Кодексу?

Відповідно до пп. "а" пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезиденти - це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Згідно з пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу, є платниками податку на прибуток - нерезидентами.

Водночас постійне представництво нерезидента, що здійснює господарську діяльність на території України, відповідно до пп. 141.4.7 пп. 141.4 ст. 141 Кодексу прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Визначення з метою оподаткування постійного представництва як платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента, не змінює його статусу як нерезидента. Враховуючи цю особливість постійного представництва нерезидента в Україні, операції резидента з постійним представництвом нерезидента для цілей трансфертного ціноутворення належать до операцій з нерезидентом.

Зазначена позиція підтверджена у листі Міністерства фінансів України від 08.10.2019 р. N 11420-09-63/25229.

Таким чином, для цілей трансфертного ціноутворення постійне представництво нерезидента в Україні прирівнюється до нерезидента.

Відповідно до вимог пп. "в" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року N 1045 (далі - Перелік N 1045) затверджений перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Аруба включена до Переліку.

Згідно із пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, у разі якщо господарські операції платника податку з нерезидентом, країна реєстрації якого включена до Переліку N 1045, відповідають вартісним критеріям, встановленим пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, то такі операції підпадають під визначення контрольованих.

Згідно з пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та Повідомлення подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій,визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь, зокрема нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, Підприємство, у разі якщо господарські операції Підприємства з резидентом Аруби, які здійснюються через його постійне представництво, підпадають під визначення контрольованих, зобов'язано подавати звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. При цьому Підприємство не повинно збільшувати фінансовий результат на суму 30 відсотків вартості послуг реалізованих такому нерезиденту за підсумками податкового (звітного) року.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.