ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЦЕНТР ДЕРЖАВНОГО
ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ"
Л И С Т
| 07.07.2009 N 2-3/3280 |
Приватному нотаріусу
Київського міського
нотаріального округу
Мироник О.В.
вул. Червоноармійська,
43/16, кв. 5, м. Київ
Щодо окремих питань посвідчення спільної власності на земельну ділянку
Центром ДЗК розглянуто Ваш лист 10.06.2009 N 43 щодо роз'яснення окремих питань посвідчення спільної власності на земельну ділянку та повідомляється наступне.
Надання роз'яснень щодо застосування положень діючих нормативно-правових актів України до повноважень Центру ДЗК не входить. Згідно із статтею 15 Земельного кодексу України забезпечення реалізації державної політики у галузі земельних відносин, розроблення правового механізму регулювання земельних відносин, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель належить до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів - Держкомзему.
В порядку інформування повідомляємо наступне.
Земельне законодавство України визначає земельну ділянку як об'єкт права власності, оренди та інших прав. Зокрема, частиною першою статті 79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частин 1 та 9 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Державний акт на право власності видається на одну земельну ділянку.
Згідно із статтею 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку.
Форма державного акта на право власності на земельну ділянку затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. N 449 (зі змінами). З назви та змісту такої форми вбачається, що один державний акт видається власнику земельної ділянки або особі, уповноваженій співвласниками земельної ділянки, та посвідчує право власності на одну земельну ділянку. До державного акта додається додаток, в якому зазначається список співвласників земельної ділянки.
Пунктом 2.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.99 N 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.99 за 354/3647, також зазначено, що до державного акта на право власності на земельну ділянку, який видається співвласникам, обов'язково додається затверджений список співвласників цієї земельної ділянки.
Отже, право спільної власності на земельну ділянку посвідчується одним державним актом, який видається особі, уповноваженій співвласниками земельної ділянки, що обирається з їх числа. Список співвласників земельної ділянки зазначається в додатку до державного акта. На кожного співвласника земельної ділянки окремий державний акт не складається.
Державний акт, який оформлено на уповноважену особу, що видається співвласникам земельної ділянки, посвідчує право власності на земельну ділянку уповноваженої особи та інших співвласників, зазначених у списку співвласників земельної ділянки. Такий державний акт є правовою підставою виникнення права власності на земельну ділянку у всіх співвласників земельної ділянки.
Стосовно перевірки належності земельної ділянки співвласникам або одному із них повідомляємо, що такі відомості можуть бути перевірені шляхом отримання витягу з Державного реєстру земель у порядку, встановленому пунктом 13 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2003 N 174 і зареєстрованого в Мін'юсті України 25.07.2009 за N 641/7962.
| Перший заступник генерального директора | О.С.Горобець |
* * *
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО
НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ МИРОНИК О.В.
Л И С Т
| 10.06.2009 N 43 |
Державному підприємству
"Центр Державного
земельного кадастру
при Державному комітеті
України із земельних
ресурсів" м. Київ,
вул. Народного ополчення, 3
Відповідно до ст. 86 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення частки учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю.
Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає:
- при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
- при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;
- при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
- за рішенням суду.
Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю.
Разом з тим ст. 88 Земельного кодексу встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.
Статтею 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, набуту із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
- свідоцтвом про право на спадщину.
Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.
У разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни до державного акта на право власності на землю щодо співвласників земельної ділянки.
Тому при укладенні та посвідченні правочинів, де предметом є земельна ділянка, власниками якої є кілька осіб, постають такі питання.
Так, наприклад, Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я Іванова Івана Івановича, який визначений як власник земельної ділянки площею 0,2500 га. В розділі "список співвласників земельної ділянки" зазначено два співвласники на праві спільної часткової власності (по 1/2): Іванов Іван Іванович та Іванова Анна Іванівна.
Для посвідчення правочину надається тільки один акт на право власності на земельну ділянку, витяг з автоматизованої бази даних ДЗК.
Жодних договорів щодо порядку розпорядження, володіння та користування (відповідно до ст. 88) не надається.
Прошу надати роз'яснення:
1. Як перевірити належність і розмір земельної ділянки для другого співвласника.
2. Чи можна нотаріусу приймати один Державний акт на право власності на земельну ділянку на праві спільної часткової власності кільком особам.
3. Чи можуть декілька осіб одночасно одним договором за єдиним актом набути у спільну часткову власність одну земельну ділянку.
4. Чи залишатиметься акт у справах нотаріуса.
Завчасно вдячна за співпрацю.
| З повагою, Нотаріус | О.В.Мироник |
"Мала енциклопедія нотаріуса"
2010, 02, N 1