ГУ ДФС у м. Києві
Лист
| 01.11.2016 № 23241/10/26-15-12-01-18 |
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ТОВ " " щодо порядку включення сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та можливості збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ на підставі бухгалтерської довідки і в межах своїх повноважень повідомляє.
Відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу у редакції, що діяла до 31 січня 2015 року, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі у разі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.
Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу встановлено, що для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 Кодексу, а саме:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому, з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу;
г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 Кодексу та зареєстрована в ЄРПН.
Таким чином, не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.
Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Кодексу, база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
З метою застосування пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, податковий кредит визначається на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996).
Пунктом 2 статті 3 Закону №996 передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок №21), дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Таким чином, платник податку згідно з пунктом 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких необоротних активів, виходячи з їх залишкової вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого такі необоротні активи почали використовуватись в оподатковуваних операціях (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за наявності податкової накладної, складеної за операцією з постачання таких необоротних активів, зареєстрованої в ЄРПН.
При цьому, згідно з підпунктом 1 пункту 4 розділу V Порядку №21 до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10 та 11 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 11.4).
Враховуючи вищенаведене, у податковій декларації з ПДВ дані бухгалтерської довідки за вищевказаними операціями відображаються відповідно у рядках 10.1, 10.2 та 11.1, 11.2.
Поряд з цим слід зазначити, що основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ та порядок обрахунку реєстраційної суми визначено статтею 200-1 Кодексу та постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. №569 (далі – Постанова №569).
Зокрема, детальний порядок обрахунку реєстраційної суми та її складових наведено у пункті 200-1.3 статті 200-1 Кодексу та в пункті 9 Постанови №569.
При обрахунку реєстраційної суми враховуються виключно дані із зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них, митних декларацій, аркушів коригування і додаткових декларацій, а також податкової звітності з ПДВ.
Крім того, пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу встановлено, що на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних ЄРПН, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу, та значення усіх її складових, визначених Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.
Після цього реєстраційну суму платників податку автоматично збільшено на:
- суми середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців (червень 2014 року - травень 2015 року)/4 квартали (ІІ квартал 2014 року - I квартал 2015 року (т. з. "овердрафт");
- суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість (переплата) станом на 01.07.2015;
- суми залишку коштів на рахунку платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Кодексу;
- суми від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень/II квартал 2015 року.
Таким чином, збільшення реєстраційної суми платника податку на підставі бухгалтерської довідки чинним законодавством не передбачено.
Слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
| Заступник начальника | Е.М. Пруднікова |