Щодо окремих питань подання звітності з трансфертного ціноутворення

Державна податкова служба України розглянула лист щодо окремих питань подання звітності з трансфертного ціноутворення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, підприємство надає послуги з аудиту повного пакету річної фінансової звітності Замовника (материнської компанії) за звітний рік, що складається за Міжнародними стандартами фінансової звітності. Виникає питання: у разі подання Замовником локальної звітності з трансфертного ціноутворення аудиторський висновок до органів податкової служби повинен бути наданий відносно окремої чи консолідованої звітності.

Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Кодексу доповнено новим підпунктом "й", відповідно до якого документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити копію аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов'язковою для платника податків).

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року N 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" (далі - Закон N 996) визначено, що фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону N 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Статтею 1 Закону N 996 встановлено, що консолідована фінансова звітність - фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 4 ПсБО 19 "Об'єднання підприємств", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р. N 163, материнське (холдингове) підприємство - підприємство, яке здійснює контроль дочірніх підприємств.

Пунктом 14 ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року N 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"визначено, що дочірня компанія - юридична особа, яка контролюється іншою юридичною особою (материнською компанією).

Таким чином, з метою оподаткування платник податку при наданні документації з трансфертного ціноутворення повинен надати копію аудиторського висновку з бухгалтерської (фінансової) звітності, яка містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності саме такого платника податку. У вашому випадку, це окрема фінансова звітність платника податку - материнської компанії.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).