Щодо порядку заповнення показників податкової звітності з ПДВ

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку заповнення показників податкової звітності з ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку є експортером, у зв'язку з чим податковий кредит перевищує його податкові зобов'язання. Таблиця 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) заповнюється платником податку за принципом, згідно з яким податкові зобов'язання поточного звітного (податкового) періоду зменшуються на суму податкового кредиту такого поточного звітного (податкового) періоду.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо правомірності зміни, починаючи з одного зі звітних (податкових) періодів 2024 року, принципу розрахунку та відображення від'ємного значення ПДВ у таблиці 1 додатка 2 до декларації, а саме зменшення податкових зобов'язань поточного звітного періоду на суму від'ємного значення у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 ПКУ.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов'язання, у платника формується від'ємне значення ПДВ звітного (податкового) періоду, яке відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПКУ, може бути зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі - Порядок №21).

Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу ІІІ Порядку №21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

У складі декларації подаються передбачені Порядком №21 додатки (у разі наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках) (пункти 9, 11 розділу ІІІ Порядку №21).

При заповненні розділу ІІІ декларації "Розрахунки за звітний період" здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов'язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (підпункти 1, 2 пункту 5 розділу V Порядку №21). При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від'ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку №21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).

Таким чином, при розрахунку різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду враховується увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого входить, у тому числі, сума від'ємного значення попереднього звітного періоду.

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення та таке від'ємне значення зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, то така сума від'ємного значення відображається у рядку 21 декларації та деталізується у таблиці 1 додатка 2 до декларації у хронологічному порядку виникнення сум від'ємного значення починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найбільш давнім звітним (податковим) періодом (графи 2 - 4 таблиці 1 додатка 2 до декларації).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та Порядку №21, ДПС повідомляє. ПКУ та Порядком №21 при здійсненні обрахунку різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду не передбачено вимог щодо черговості врахування від'ємного значення (податкового кредиту) поточного звітного (податкового) періоду в погашення податкових зобов'язань такого звітного (податкового) періоду. Отже, платник податку може самостійно визначати черговість врахування від'ємного значення в погашення таких податкових зобов'язань. Водночас при такому обрахунку доцільно враховувати від'ємне значення у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.

Якщо у результаті вищезазначеного розрахунку отримано від'ємне значення ПДВ, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, то таке від'ємне значення підлягає відображенню у таблиці 1 додатка 2 до декларації (графи 2 - 4) у хронологічному порядку його виникнення починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період), та закінчуючи найбільш давнім звітним (податковим) періодом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).