Щодо уточнення податку на прибуток підприємств

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо уточнення податку на прибуток підприємств та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

У зверненні платника податку зазначено, що Представництво виконує проєктні послуги з будівництва метрополітену. Податковими (звітними) періодами для платника податку на прибуток підприємств у 2020 році є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Платник податку просить надати роз'яснення щодо можливості уточнення податку на прибуток підприємств шляхом подання за попередні податкові (звітні) періоди 2020 року (півріччя, три квартали, рік) Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року N 544(далі - наказ N 544) замість раніше поданих за відповідні податкові (звітні) періоди податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897(далі - наказ N 897).

Змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року N 466 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", який набрав чинності з 23.05.2020 р. (далі - Закон N 466) до пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибутку, отриманого нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Діюча редакція пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу передбачає єдиний порядок оподаткування, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 Кодексу.

З метою реалізації зазначених положень Закону N 466 Міністерством фінансів України видано наказ від 29.10.2020 р. N 649, яким внесені зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом N 897 (далі - Декларація) та визнано таким, що втратив чинність, наказу N 544.

Законом України від 17 грудня 2020 року N 1117-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування" (далі - Закон N 1117) п. 60 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено, зокрема, п. 60-11, згідно з яким до 31.12.2020 р. включно продовжено порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств постійних представництв нерезидентів, встановлений у пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, який діяв до 23.05.2020 р.

Таким чином, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2020 року (півріччя, три квартали, рік) у постійних представництв нерезидентів може визначатись одним з трьох способів:

в загальному порядку встановленому для платників -резидентів відповідно до розділу III Кодексу;

на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу;

як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п. 46.4 ст. 46 Кодексу якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

Таким чином, у зв'язку із змінами, внесеними Законом N 1117 до Кодексу, а також втратою чинності наказу N 544, постійне представництво має право уточнити показники податкової звітності щодо обсягу оподатковуваного прибутку із застосуванням коефіцієнта 0,7 та суми податку, використавши чинну на дату уточнення форму Декларації.

Водночас у разі необхідності, відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу, разом з податковою декларацією платник податку може подати доповнення до такої декларації із розшифровкою показників, на підставі яких здійснюється обрахунок оподатковуваного прибутку, які складено за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.