Щодо застосування податкової різниці

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо застосування податкової різниці відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Підпунктом 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що платник податку на прибуток, що формує різниці, збільшує фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), придбаних у, зокрема, нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.

Відповідно до пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі - Перелік) затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року N 480.

Таким чином, для визнання господарських операцій платника податків контрольованими згідно пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, нерезидент, з яким здійснюються такі операції, має бути зареєстрований у організаційно-правовій формі зазначеної у Переліку та не сплачувати податок на прибуток (корпоративний податок), та/або не бути податковим резидентом держави, в якій він зареєстрований як юридична особа.

Згідно з пп. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

До вказаного Переліку включено резидентів Республіки Польща з організаційно-правовими формами (назва мовою держави реєстрації / назва, транслітерована латиницею) - Spolka Komadytowa.

Отже, господарські операції із резидентом Республіки Польща, організаційно-правова форма якого - Spolka Komadytowa, будуть визнаватись неконтрольованими, у разі сплати безпосередньо таким нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювались зазначені господарські операції, за умови відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

При цьому сплата податку на прибуток (корпоративного податку) партнерами такого нерезидента не є підставою для визнання операцій не контрольованими та/або некоригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

При визначенні різниці для проведення коригування фінансового результату відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу платник податку використовує договірну (контрактну) вартість товарів (робіт, послуг), перераховану в національну валюту за офіційним курсом валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, незалежно від того, чи відображені витрати на їх придбання при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку у звітному періоді.

Якщо операція не є контрольованою платник податку має право не коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, якщо сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.

Обґрунтування, що операція не є контрольованою та сума витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, надається зазначеним вище платником на запит контролюючого органу під час проведення документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податку прийнято рішення про незбільшення фінансового результату або на запит контролюючого органу відповідно до пп. 73.3 ст. 73 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.