ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
27.06.2019 N 2978/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм законодавства з питання плати за землю з фізичних осіб та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.
Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III, зі змінами та доповненнями (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - ПКУ.
Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПКУ земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно з підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПКУ землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до статті 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктом оподаткування земельним податком згідно з положеннями статті 270 ПКУ є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з пунктом 281.3 статті 281 ПКУ від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Відповідно до підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Враховуючи викладене, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку четвертої групи звільняються від сплати земельного податку за умови передачі в оренду земельних ділянок та земельних часток (паїв) для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, а платники єдиного податку першої - третьої груп за умови провадження господарської діяльності та оформлення земельної ділянки відповідно до чинного законодавства.
Також зазначаємо, що особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством України.
Зокрема договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюються ЗКУ та Цивільним кодексом України.
