Про розгляд звернення щодо порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваші звернення від 16.02.2009 N 23 і N 24 та в межах компетенції повідомляє наступне. 26 грудня 2007 року набрав чинності Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про контроль).

Основна мета Закону про контроль - систематизувати порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та встановити загальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 1 Закону про контроль державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 4 Закону про контроль передбачено, що виключно законами встановлюються, зокрема:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

В той же час, відповідно до статті 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, за охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці.

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про охорону праці" до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі охорони праці належить здійснення контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.

Для виконання зазначених функцій у складі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій створюються структурні підрозділи з охорони праці, що діють згідно з типовим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, а також на громадських засадах - ради з питань безпечної життєдіяльності населення.

Тобто, повноваження місцевих державних адміністрацій зі здійснення контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці встановлені Законами "Про охорону праці" та "Про місцеві державні адміністрації", як то передбачено статтею 4 Закону про контроль.

Загальний порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом про контроль.

Що стосується передбаченого Законом України "Про охорону праці" типового положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, слід зауважити, що постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2000 р. N 1498 "Про затвердження типових положень про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації" втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 N 790 "Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації" (далі - Постанова N 790).

В свою чергу, Постанова N 790 не містить механізму реалізації місцевими державними адміністраціями законодавчо закріплених за ними повноважень у сфері охорони праці, а лише врегульовує питання здійснення державного контролю за правильністю призначення та надання працівникам пільг і компенсацій за роботу з шкідливими та важкими умовами праці; за своєчасною виплатою заробітної плати працівникам, запровадженням підприємствами всіх форм власності мінімальних державних гарантій з оплати праці, додержанням підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також фізичними особами - підприємцями законодавства з питань зайнятості та соціального захисту населення.

Стосовно делегування відділом з питань охорони праці Київської міської державної адміністрації повноважень з проведення обов'язкових консультацій підприємств, установ та організацій м. Києва, в порядку здійснення контролю, та з метою виконання заходів, спрямованих на забезпечення надійності та безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж і запобігання аварій, стороннім комерційним організаціям, необхідно звернути увагу на зміст положень статей 1 та 4 Закону про контроль.

Так, Законом про контроль встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом. Крім того, виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Законами "Про місцеві державні адміністрації" та "Про охорону праці" повноваження місцевих державних адміністрацій зі здійснення нагляду за безпечною експлуатацією будівель і споруд не визначені, натомість правом видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки наділені, відповідно до статті 39 Закону "Про охорону праці", посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

В свою чергу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 N 1640, є Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, який, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює в установленому порядку державний нагляд за додержанням законодавства з охорони праці в частині промислової безпеки, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань: будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв (підпункт 6 пункту 4 Положення про Держгірпромнагляд) .

Таким чином, місцевим державним адміністраціям не надане на законодавчому рівні право здійснювати державний нагляд (контроль) за безпечною експлуатацією будівель і споруд. В той же час, необхідно зазначити, що будь-яке делегування органом державного нагляду (контролю) своїх повноважень щодо державного нагляду (контролю) може призвести до дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю), що є порушенням одного з основних принципів Закону про контроль стосовно неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю).

Разом з тим, статтею 4 Закону про контроль передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

Також, слід зазначити, що відповідно до додатка N 37 до рішення Київської міської ради від 10 липня 2003 року N 584/744 "Про затвердження Положень про головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (далі - Додаток N 37 до Рішення), працівникам відділу з питань охорони праці виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надане, зокрема, право безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємств, призупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці; перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємства, видавати керівникам об'єкта, цеху виробництва, що перевіряються, обов'язкові для виконання пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.

Перераховані вище положення Додатка N 37 до Рішення суперечать Закону про контроль. Так, стаття 4 Закону про контроль передбачає, що виключно законом встановлюється повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Разом з тим, Законом про контроль встановлюється певний порядок здійснення державного нагляду (контролю), так, зокрема, планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку, а у випадку недотримання органом державного нагляду (контролю) процедури здійснення державного нагляду (контролю), суб'єкт господарювання має право не допустити посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Одночасно слід зазначити, що з метою врегулювання порушеного Вашим зверненням питання, Держкомпідприємництва доручило представництву Держкомпідприємництва в м. Києві звернутись до Київської міської державної адміністрації та наголосити про невідповідність додатка N 37 до рішення Київської міської ради від 10 липня 2003 року N 584/744 "Про затвердження Положень про головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" вимогам Закону про контроль і порушити питання щодо внесення змін до зазначеного Рішення.