• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" Міністерством охорони здоровя України

Державний комітет України з питань розвитку підприємництва  | Рішення від 29.04.1999 № 17-28/4
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з питань розвитку підприємництва
  • Тип: Рішення
  • Дата: 29.04.1999
  • Номер: 17-28/4
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з питань розвитку підприємництва
  • Тип: Рішення
  • Дата: 29.04.1999
  • Номер: 17-28/4
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА
Р І Ш Е Н Н Я
N 17-28/4 від 29.04.99
м.Київ
Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" Міністерством охорони здоров'я України
На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність Державний комітет України з питань розвитку підприємництва встановив:
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20.10.95 N 190 "Про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо розробки, виробництва і застосування продукції, яка може негативно впливати на здоров'я людини" затверджені Перелік продукції, нормативна документація на яку або імпорт якої підлягає обов'язковому розгляду в органах, установах та закладах державної санітарно-епідеміологічної служби (далі - Перелік), Положення про порядок видачі Гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на продукцію в органах, установах та закладах державної санітарно-епідеміологічної служби (далі - Положення 1) та Положення про державну санітарно-гігієнічну експертизу проектів нормативної документації в органах, установах та закладах державної санітарно-епідеміологічної служби (далі - Положення 2). Зазначені нормативно-правові акти МОЗ України містять положення, які створюють перешкоди при здійсненні суб'єктами підприємництва зовнішньо-економічної діяльності.
1. Перелік розроблено без прив'язки продукції, нормативна документація на яку або імпорт якої підлягає обов'язковому розгляду в органах, установах та закладах державної санітарно-епідеміологічної служби, до кодів ТН ЗЕД, що використовуються при здійсненні експортно-імпортних операцій суб'єктами підприємницької діяльності (відповідно до Багатосторонньої угоди про Єдину товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності Співдружності Незалежних Держав від 03.11.95).
Це створює можливості для зловживань з боку посадових осіб органів державної митної служби, які на свій розсуд можуть легко відносити до даного переліку будь-яку продукцію. В результаті підприємцям доводиться отримувати санітарно-гігієнічні сертифікати на продукцію, до якої такий сертифікат безпосереднього відношення не має. Наприклад, на рукав резинотканинний для підводу горючого газу або кисню до газополум'яного обладнання (код ТН ЗЕД - 40 09 30000), або на генератори ацетиленові АСП-10, які застосовуються при зварюванні і різці газополум'яним обладнанням (код ТН ЗЕД - 84 05 10000) необхідно отримувати санітарно-гігієнічні сертифікати. А наявність пунктів Переліку, які містять розпливчаті визначення "тощо", "та ін." робить Перелік всеохоплюючим та не виконує свого головного функціонального призначення - визначення чіткого переліку продукції, імпорт якої підлягає обов'язковому розгляду в органах державної санітарно-епідеміологічної служби.
На практиці отримати підтвердження санітарно-епідеміологічної служби про те, що той чи інший товар не підлягає обов'язковій сертифікації не завжди можливо. Крім того, такі послуги переважно платні.
Необхідно Перелік чітко прив'язати до кодів товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності з тим, що суб'єкти підприємницької діяльності заздалегідь знали про перелік необхідних документів та очікувані витрати при укладанні контрактів.
2. Згідно з абз.4 п.5.1 Положення 1 однією з умов отримання гігієнічного висновку є розгляд результатів проведення досліджень продукції, виконаних атестованими установами та організаціями згідно з додатком N 8 до Положення 2. Проте при необхідності можуть бути проведені додаткові дослідження продукції за гігієнічними показниками і характеристиками на договірних засадах.
Чітко не визначено перелік критеріїв (випадків), коли необхідно проводити додаткові дослідження. Адже той факт, що такі дослідження проводяться на договірних засадах (тобто є платними) створює стимул для зловживань у цій сфері зі сторони посадових осіб органів, що займаються оформленням гігієнічного висновку. Проведення додаткових, чітко не обумовлених актами законодавства підстав для проведення таких досліджень, може призводити до необгрунтованих витрат підприємця.
3. П.6 Положення 1 визначає, що строк дії Гігієнічного висновку визначається у кожному конкретному випадку в залежності від призначення продукції, її обсягів та висновків санітарно-гігієнічної експертизи. Таке визначення дає можливості встановлювати як необгрунтовано занижений, так і необгрунтовано завищений строк дії Гігієнічного висновку.
Необхідно встановити мінімально та максимально можливі строки дії Гігієнічного висновку.
4. Положення 2 встановлює єдиний порядок подання, розгляду, погодження стандартів, технічних умов, іншої нормативної документації в органах, установах і закладах державної санітарно-епідеміологічної служби. Згідно з п.1.7 Положення 2 погодження з Комітетом з нової медичної техніки та Фармкомітетом МОЗ України медичної техніки, виробів, апаратури, приладів, ліків, інших препаратів медичного вжитку та санітарно-гігієнічного призначення не виключає погодження з державною санепідслужбою. Така недовіра до Комітету, компетенція якого в галузі продукції медичного вжитку не підлягає сумніву, призводить до додаткових витрат (матеріальних та часових) суб'єктів підприємницької діяльності.
5. Згідно з п.1.9 Положення 2 термін проведення експертизи нормативного документа не більше 30 днів. При направленні матеріалів на експертизу в спеціалізовані організації строк розгляду може бути збільшений в залежності від обсягів експертизи та видів необхідних досліджень.
Така норма дає можливість посадовим особам подовжувати термін експертизи на власний розсуд. Адже ні критеріїв, при яких необхідно проводити додаткову експертизу в спеціалізованих закладах, ні кінцевого терміну отримання результатів в Положенні 2 не встановлено.
Необхідно чітко встановити крайній термін проведення експертизи нормативного документа.
6. П.2.2 та п.6.4 Положення 2 вказують, що токсиколого-гігієнічні, медико-біологічні, санітарно-гігієнічні та ін. дослідження, згідно з додатками NN 2 - 7 до Положення 2, проводяться установами відповідно до Списку (додаток 8).
З часом можуть з'являтися нові установи, що пройшли відповідну атестацію. Якщо вони не будуть внесені до зазначеного списку, результати їх досліджень можуть не визнаватися органами, установами та закладами державної санепідслужби.
Необхідно вказати, що подібні дослідження здійснюються установами, що пройшли відповідну атестацію.
7. П.4 Положення 2 передбачено, що обсяг дослідних партій (зразків) визначається замовником, але він може бути змінений органами, установами та закладами санепідслужби за гігієнічними показниками.
Доцільно вказати значення гігієнічних показників, за яких обсяг дослідних партій може бути змінений.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до наказу Держстандарту "Про введення обов'язкової сертифікації" від 30.06.93 N 95 певні види продукції підлягають обов'язковій сертифікації. Виникає ситуація, коли відбувається дублювання функції: підтвердження відповідності продукції показникам безпеки та якості. Наприклад, дорожні транспортні засоби підлягають обов'язковій сертифікації на відповідність вимогам щодо безпеки життя, здоров'я людей та охорони навколишнього середовища. При цьому також проводиться санітарно-гігієнічна експертиза з видачею гігієнічного висновку щодо застосування дорожніх транспортних засобів відносно їх шкідливого впливу на здоров'я людей та навколишнього середовища. Фактично в Україні створена ситуація, коли одержуються підтвердження відповідності у двох різних установах, але в обсязі одних і тих же показників. Водночас це призводить до збільшення витрат грошей та часу підприємців.
Натомість зусилля уряду спрямовані на усунення дублювання в роботі контролюючих органів.
У зв'язку з виявленням положень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва В И Р І Ш И В:
Запропонувати МОЗ України переглянути та в місячний термін внести зміни до Переліку продукції, нормативна документація на яку або імпорт якої підлягає обов'язковому розгляду в органах, установах та закладах державної санітарно-епідеміологічної служби, Положення про порядок видачі Гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на продукцію в органах, установах та закладах державної санітарно-епідеміологічної служби, Положення про державну санітарно-гігієнічну експертизу проектів нормативної документації в органах, установах та закладах державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджених наказом МОЗ України від 20.10.95 N 190. При розробці змін і доповнень до наказу від 20.10.95 N 190 погодити їх з Держпідприємництвом, як це передбачено п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.98 N 1310.
Рішення Державного комітету України з питань розвитку підприємництва щодо усунення обмежень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, є обов'язковим для виконання.
Голова О.Кужель