Щодо практичного застосування норм чинного законодавства

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

"...", яке отримало допомогу по частковому безробіттю на період карантину, запитує про оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором зазначеної допомоги та нарахування на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, встановлено ст. 47-1 розділу VIII Закону України від 05 липня 2012 року N 5067-VI "Про зайнятість населення" (далі - Закон N 5067).

Частиною дев'ятою ст. 47-1 Закону N 5067 передбачено, що розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року N 306.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Пунктом 163.1 ст. 163 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, суми страхових виплат, які отримує платник податку з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом (пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Підпунктом 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Разом з цим, з 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року N 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу платника податку у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Так, у розділі XX "Перехідні положення" Кодексу підрозділ 1 доповнено, зокрема, пунктом 13, відповідно до якого на період з 2 квітня 2020 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до статті 47-1 Закону N 5067.

Крім того, у підрозділі 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 161 доповнено підпунктом 1.10, згідно з яким звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в пункті 13 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Враховуючи зазначене, дохід платника податку у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який виплачується (надається) роботодавцем такому платнику відповідно до ст. 47-1 Закону N 5067, звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на Інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. N 5 (далі - Інструкція N 5).

Згідно з п. 3.2 розділу III Інструкції N 5 допомога по частковому безробіттю відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Враховуючи зазначене, сума допомоги по частковому безробіттю, яка перераховується роботодавцям Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для виплати застрахованим особам - працівникам, не включається до бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.