Про порядок перевірки сертифікатів про походження товару загальної форми

Останнім часом до Держмитслужби України надходять необґрунтовані запити щодо перевірки сертифікатів про походження товару загальної форми, виданих компетентними органами зарубіжних країн.

При цьому, митниці не наводять причин виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифікатів, що значно ускладнює процедуру перевірки компетентними органами сертифікатів про походження товару та зменшує ефективність таких перевірок.

З метою підвищення ефективності роботи з перевірки сертифікатів про походження товару загальної форми необхідно керуватися таким.

Відповідно до статті 283 Митного кодексу України та Спеціального додатка К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізації митних процедур (далі - Конвенція) перевірка сертифікатів про походження товару здійснюється компетентними органами країн - учасниць Конвенції (перелік країн-учасниць Конвенції додається) лише у випадках:

якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності сертифіката (наявність підчищень, виправлень і т.д.);

якщо є достатні підстави для того, щоб сумніватися у вірогідності даних, наведених у сертифікаті;

проведення вибіркової перевірки (за дорученням центрального апарату Держмитслужби України).

Обмін між країнами даними про компетентні органи, які видають сертифікати походження, та про зміни в цих даних не є постійним і систематичним (обмін даними між країнами, які не є учасницями Конвенції, не передбачений).

У зв'язку з цим інформація про перелік компетентних органів, а також зразки відбитків їх печаток і зразки підписів осіб, уповноважених засвідчувати сертифікати, яку доведено до митних органів листами Держмитслужби України, не є вичерпною і остаточною. Можливі випадки засвідчення сертифіката походження органом, який не вказано у згаданій інформації.

Таким чином, відсутність зразків відбитків печаток і підписів осіб, уповноважених засвідчувати сертифікати про походження товару, не є підставою для надіслання сертифіката на перевірку.

У даному випадку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.02 N 1864 "Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України" декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості (відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, якими супроводжується товар, а також у паспортах, технічній документації, висновках-експертизах митних та інших уповноважених органів).

Запити щодо проведення перевірки повинні:

містити причини, з приводу яких у митного органу виникли сумніви в достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, за винятком випадків направлення запитів щодо проведення вибіркової перевірки;

містити посилання на правила визначення походження товарів, які застосовуються до товарів у країні ввезення, та на будь-яку додаткову інформацію, запитувану в цій країні;

супроводжуватися сертифікатом, який підлягає перевірці та підтверджує походження товарів, або його ксерокопією та будь-якими іншими документами, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Перевірка сертифікатів про походження товару, як правило, здійснюється компетентними органами країн - учасниць Конвенції у термін, що не перевищує шести місяців з дати отримання запиту (щодо країн, які не є учасницями Конвенції, термін перевірки не обумовлено).

Запити щодо проведення перевірки сертифікатів повинні направлятися до компетентних органів країн - учасниць Конвенції не пізніше ніж через один рік з дати представлення сертифіката до митного органу.

Документи, які необхідні для перевірки сертифікатів і підтверджують походження товарів зберігаються компетентними органами країн-учасниць Конвенції протягом двох років з дати видачі таких сертифікатів.