Про надання індивідуальної податкової консультації

Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації, і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно із запитом, фізична особа - підприємець перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює торгівлю підакцизними товарами, зокрема алкогольними коктейлями, про продажу яких споживачеві видається розрахунковий документ.

Чи можна в розрахунковому документі зазначати назву коктейлю одним або декількома словами без зазначення, що це коктейль, наприклад, "мохіто"? Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) є основним нормативно-правовим актом, що визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), не допускається.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Форму та зміст розрахункового документу/електронного розрахункового документу визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. N 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за N 220/28350 (далі - Наказ N 13).

Пунктом 3 розділу ІІ Наказу N 13 передбачено, що рядки чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком. Законом України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"визначено, що одним з обов'язкових реквізитів первинних документів є зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції. Для товарів це буде їх найменування, кількість та їх одиниця виміру.

Пунктом 11 ст. 3 Закону N 265 встановлено обов'язок суб'єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов'язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості.

ДПС вважає, що у випадку присвоєння власної назви підакцизним товарам в облікових та розрахункових документах, така назва має містити якісні та споживчі характеристики, які дозволяють однозначно ідентифікувати такі товари.

Таким чином,загальноприйняті назви"класичних" алкогольних коктейлів дозволяють однозначно ідентифікувати такий товар, як "Мохіто", "Кривава Мері", "Маргарита","Мартіні-драй", тощо, можуть використовуватись без зазначення загальної назви коктейль, за умови зазначення коду УКТ ЗЕД та власної назви такого напою.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.