Щодо податкових наслідків з ПДВ при ліквідації тварин, що вибули внаслідок падежу

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ при ліквідації тварин, що вибули внаслідок падежу, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як вбачається із звернення, в господарській діяльності Агрофірми відбувся падіж тварин.

З огляду на викладене Агрофірма просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи потрібно нараховувати ПДВ на вартість тварин, що вибули внаслідок падежу.

Разом з тим Агрофірмою не вказано ні причини, з яких відбувся падіж тварин, ні періоду, коли стався такий падіж, ні виробничого статусу таких тварин (довгострокові чи поточні біологічні активи).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) визначено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Пунктом 189.9 статті 189 ПКУ встановлено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма пункту 189.9 статті 189 ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Під поняттям "основні засоби" розуміються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

При цьому відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 №790 (далі - Положення №790), біологічний актив - це тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Довгострокові біологічні активи - усі біологічні активи, які не є поточними біологічними активами.

Поточні біологічні активи - біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі.

Згідно з пунктом 11 Положення №790 оцінка довгострокових біологічних активів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", оцінка поточних біологічних активів здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Як зазначалося вище, у разі використання придбаних товарів/послуг, необоротних активів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, такий платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ. Такі податкові зобов'язання нараховуються виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ.

Пунктом 189.1 статті 189 ПКУ визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Таким чином, операції з ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів прирівняні до операцій з постачання товарів, які є об'єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. База оподаткування ПДВ за такими операціями визначається відповідно до пункту 189.9 статті 189 ПКУ, а саме за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. При цьому знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів в інший спосіб у разі дії обставин непереборної сили, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, не буде вважатися для цілей оподаткування ПДВ постачанням товарів, зокрема, за умови якщо платник податку надасть контролюючому органу відповідний підтвердний документ про виникнення таких обставин, наданий платнику податку компетентним органом.

Враховуючи викладене, якщо у зв'язку з настанням відповідних обставин (у тому числі заморозків, посухи, повені, епізоотії) платником податку здійснюються операції зі знищення (списання) основних виробничих та невиробничих засобів (зокрема, довгострокових біологічних активів), податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, у тому числі відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, за умови надання платником контролюючому органу відповідного підтвердного документа про виникнення таких обставин, наданого компетентним органом.

Такими документами можуть бути, зокрема:

сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;

інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Перелік можливих підтвердних документів визначено в Узагальнюючій податковій консультації з деяких питань оподаткування податком на додану вартість, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 №673.

Водночас, враховуючи те, що поточні/біологічні активи та товари не відносяться до основних засобів, при здійсненні операцій з їх ліквідації, у тому числі у зв'язку з форс-мажорними обставинами, такий платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни зведену податкову накладну за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, оскільки такі біологічні активи та товари не будуть в подальшому використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).