ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
| 01.11.2017 N 2471/6/99-99-12-02-03-15/ІПК |
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Товариства щодо плати за землю (далі - Плата) повідомляє.
Товариство (зареєстровано 14.07.1994 р.), поінформувало про передачу земельних ділянок, призначених для колективного садівництва, у приватну власність фізичних осіб - членів Товариства.
Товариство, посилаючись на відсутність оформлених у визначеному законодавством порядку прав власності або користування на земельну ділянку, призначену для колективного садівництва, зацікавлено у з’ясуванні наявності у нього обов’язку щодо справляння Плати.
Необхідно зазначити, що згідно із ст. ст. 51, 52 Закону СРСР "Про кооперацію в СРСР" від 26.05.88 р. N 8998-ХІ, який втратив чинність у зв’язку із прийняттям Закону України "Про кооперацію" від 10.07.2003 р. N 1087-IV, але на підставі якого в Україні створювались садівницькі товариства, основним напрямом діяльності таких товариств є участь коштами в спорудженні і наступній експлуатації об’єктів особистої власності членів товариства, а також надання членам товариства послуг, які відповідають цілям його створення.
Загальні засади використування садівницькими товариствами земельних ділянок визначено ст. 35 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ), зокрема використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. При цьому громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Разом з тим, землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.
Таким чином, податкові зобов’язання з Плати за земельні ділянки, призначені для колективного садівництва та передані у приватну власність фізичних осіб - членам Товариства, виникають у таких членів, а за землі загального користування - у Товариства.
Водночас звертаємо увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування плати за використання земельних ділянок у належному розмірі у випадках використання безпідставно набутої земельної ділянки. Зокрема, суб’єктів, які, порушуючи ст. ст. 125, 126 ЗКУ, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 р., а також від 30.11.2016 р. зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.