Щодо практичного застосування норм податкового законодавства

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє наступне.

Статтями 42, 43 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Механізм застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності регулюється главою 1 розділу XIV ПКУ.

Суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність туристичного агента, може застосовувати спрощену систему оподаткування у разі, якщо ним дотримано вимоги п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Визначення доходу для платників єдиного податку наведено у п. 292.1 ст. 292 ПКУ. Зокрема, для фізичної особи - підприємця - це дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Водночас п. 292.4 ст. 292 ПКУ визначено, що за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Згідно зі ст. 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Тобто туристичний агент укладає угоду з надання туристичних послуг від імені туристичного оператора, а отже, і кошти за надані туристичні послуги від замовника отримує туроператор.

Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (ст. 297 ГКУ).

Статтею 301 ГКУ передбачено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Суб'єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода.

Зважаючи на викладене, об'єктом оподаткування у туристичного агента в такому випадку буде вся сума агентської винагороди, отриманої від туристичного оператора.

Платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 року N 579 (далі - Порядок N 579).

Записи у книзі обліку доходів (далі - Книга) виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 5 Порядку N 579).

У графах 2 - 6 Книги щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до п. 293.2 та пп. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому у графі 2 Книги зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги, а у графі 3 вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати (п. 6 Порядку N 579).

Сума повернутих коштів, які відображаються у графі 3 Книги, враховується при визначенні скоригованої суми доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги (графа 4 Книги) та загальної суми доходу (графа 6 Книги).

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку (п. 8 Порядку N 579).

Враховуючи викладене, в день отримання фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку коштів від надання послуг, виконання робіт за агентськими договорами, у Книзі відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою.

При заповненні податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента), відповідно до графи 6 Книги.

При цьому, для застосування відповідної групи єдиного податку, а також визначення граничного доходу, перевищення якого є обов'язковою умовою для застосування зазначеною категорією платників реєстраторів розрахункових операцій фізична особа - підприємець - платник єдиного податку, яка здійснює діяльність за агентськими договорами, зобов'язана враховувати всю суму отриманої винагороди повіреного (агента).

Щодо можливості не застосовувати реєстратори розрахункових операцій до 01 жовтня 2020 року за умови, якщо розмір отриманої агентської винагороди від продажу туристичного продукту протягом календарного року не перевищувати 1 млн. грн.

Згідно з п. 53 підрозділу 10 Кодексу "Інші перехідні положення" до 1 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.

З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Таким чином, якщо у ФОП, що здійснює діяльність турагента, обсяг доходу якого протягом 2020 календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, то такий ФОП може до 01.10.2020 р. здійснювати господарську діяльність без застосування РРО.

Щодо виділення в фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій винагороди турагента та кодування товару (послуги) в апаратному реєстраторі розрахункових операцій починаючи з 01 жовтня 2020 року

Згідно з п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до абзацу восьмого п. 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. N 547, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 р. за N 918/29048 (далі - Порядок N 547) суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Форму і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, визначено Положенням про форму і зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. N 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за N 220/28350 (далі - Положення N 13).

На сьогодні у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 20 вересня 2019 року N 128-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" Міністерством фінансів України для впровадження норм вказаного Закону розробляються відповідні змін до Порядку N 547 та Положення N 13.

Після затвердження нової редакції зазначених актів будуть нормативні підстави надати роз'яснення щодо форми та змісту фіскальних касових чеків, що мають бути після 01 жовтня 2020 року.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.