ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
15.04.2024 № 2025/ІПК/99-00-24-03-03 |
Щодо практичного застосування норм податкового законодавства
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення '...' щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Товариство у своєму зверненні повідомляє, що не має змоги сплачувати податки та збори із нарахованої заробітної плати з розрахункового рахунку в зв'язку з тим, що банк, в якому у Товариства відкриті рахунки, відмовив у продовженні ділових відносин та заблокував рахунки.
Таким чином, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Яким іншим чином Товариство може сплатити податки при нарахуванні заробітної плати?
2. Чи будуть нараховані штрафні санкції, якщо несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок)?
Відповідно до ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Порядок сплати податків та зборів регулюється ст. 35 Кодексу.
Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених Кодексом або законами з питань митної справи (п. 35.2 ст. 35 Кодексу).
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 Кодексу).
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 Кодексу).
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 Кодексу).
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 Кодексу).
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Кодексу).
Згідно з п. 38.1 ст. 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Крім того, згідно з п. 87.7 ст. 87 Кодексу забороняється будь-яка уступка грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов'язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено Кодексом.
Відповідно до п. 109.2 ст. 109 Кодексу порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом та іншими законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464).
Відповідно до частини сьомої ст. 9 Закону №2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв'язку.
Відповідно до частини одинадцятої ст. 9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною дванадцятою ст. 9 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Згідно з п. 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, Кодекс та Закон №2464 не передбачають особливостей сплати податків зборів та єдиного внеску платниками податків у випадку блокування фінансовою установою (банком) їх рахунків.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.