• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо прав та обовязків керуючого санацією підприємства в разі виникнення колективного трудового спору

Національна служба посередництва і примирення | Лист від 21.02.2005 № 08-01/55
Реквізити
  • Видавник: Національна служба посередництва і примирення
  • Тип: Лист
  • Дата: 21.02.2005
  • Номер: 08-01/55
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національна служба посередництва і примирення
  • Тип: Лист
  • Дата: 21.02.2005
  • Номер: 08-01/55
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
Л И С Т
21.02.2005 N 08-01/55
Керівникам структурних
підрозділів Національної
служби посередництва
і примирення
На звернення структурних підрозділів Національної служби посередництва і примирення із запитаннями, коли керуючий санацією підприємства може бути стороною колективного трудового спору і якими є права та обов'язки керуючого санацією підприємства в разі виникнення колективного трудового спору, Національна служба посередництва і примирення роз'яснює наступне.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначено, що "Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник".
Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів (частина друга статті 65 Господарського кодексу України).
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства (частина третя статті 65 Господарського кодексу України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" "Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією".
Відповідно до абзаців першого та другого частини четвертої статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":
керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону;
припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей".
Частиною п'ятою статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що керуючий санацією має право:
розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом;
укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди;
подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.
Окрім того, на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори (частина сьома статті 65 Господарського кодексу України).
Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством втановлюються статутом або іншими установчими документами відповідно до вимог цього Кодексу, законодавства про окремі види підприємств, закону про трудові колективи (частина восьма статті 65 Господарського кодексу України).
Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів (частина дев'ята статті 65 Господарського кодексу України).
Питання щодо поліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування працівників підприємства та їх сімей, а також інші питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом за участі власника або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства, установчих документів підприємства, колективного договору (частина перша статті 69 Господарського кодексу України).
Власник, органи управління підприємства зобов'язані забезпечити для всіх працівників підприємства належні і безпечні умови праці. Підприємство несе відповідальність в установленому законом порядку за шкоду, завдану здоров'ю та працездатності його працівників (частина четверта статті 69 Господарського кодексу України).
Відповідно до підпункту 2.3.4. Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), затвердженого наказом НСПП від 05.05.2004 року N 70, і розробленого відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), Закону України "Про власність" (697-12), Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", сторонами колективного трудового спору в разі, якщо господарським судом винесено ухвалу про санацію і призначений керуючий санацією, є:
- наймані працівники підприємства та керуючий санацією;
- окремі категорії найманих працівників підприємства та керуючий санацією;
- наймані працівники структурних підрозділів підприємства та керуючий санацією;
- первинна профспілкова організація або інша уповноважена найманими працівниками організація, якщо в колективному договорі визначено, що представництво інтересів найманих працівників в процесі виконання колективного договору здійснюється первинною профспілковою організацією або іншою уповноваженою найманими працівниками організацією, та керуючий санацією.
Відповідно до статей 5, 8, 9, 11, 12, 13, 19, 21, 26, 27 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" керуючий санацією зобов'язаний:
1. У триденний строк розглянути вимоги найманих працівників, категорій найманих працівників, колективу працівників чи профспілки та повідомити їх представників про своє рішення.
Рішення керуючого санацією викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається уповноваженому представницькому органу сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обґрунтуванням.
2. Під час роботи примирної комісії:
- утворити разом із представницьким органом найманих працівників або профспілки з власної ініціативи або за ініціативи представницького органу найманих працівників або профспілки у триденний строк примирну комісію;
- встановити порядок визначення своїх представників до примирної комісії;
- надавати членам примирної комісії на час ведення переговорів і підготовки рішення примирної комісії вільний від роботи час;
- здійснювати за домовленістю із представницьким органом найманих працівників або профспілки організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи примирної комісії;
- надавати примирній комісії інформацію, необхідну для ведення переговорів;
- забезпечити виконання рішення примирної комісії в порядку і строки, які встановлені цим рішенням.
3. Під час роботи трудового арбітражу:
- утворити разом із представницьким органом найманих працівників або профспілки з власної ініціативи або за ініціативи представницького органу найманих працівників або профспілки чи незалежного посередника у триденний строк трудовий арбітраж;
- визначити за згодою представницького органу найманих працівників або профспілки кількісний і персональний склад трудового арбітражу;
- направляти своїх представників для участі в розгляді колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем;
- залучати в разі потреби для участі в розгляді колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем представників інших заінтересованих органів та організацій;
- надавати своїм представникам, направленим для участі в розгляді колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем, на час роботи трудового арбітражу вільний від роботи час;
- здійснювати за домовленістю із представницьким органом найманих працівників або профспілки організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи трудового арбітражу;
- надавати трудовому арбітражу інформацію, необхідну для розгляду колективного трудового спору (конфлікту).
4. Під час страйку:
- дотримуватися вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та чинного законодавства України;
- після отримання від органу (особи), що очолює страйк, письмового повідомлення про прийняття найманими працівниками рішення про оголошення страйку попередити постачальників і споживачів, транспортні організації щодо рішення найманих працівників про оголошення страйку;
- разом із органом (особою), що очолює страйк, розглянути питання місцеперебування під час страйку працівників, які беруть у ньому участь;
- своєчасно повідомити орган (особу), що очолює страйк, про погодження або обґрунтовану відмову у погоджені питань про проведення акцій протесту на території підприємства, установи, організації;
- вжити необхідних заходів до забезпечення під час страйку життєдіяльності підприємства, збереження майна, додержання законності та громадського порядку, недопущення загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу;
- звернутися із заявою до відповідних правоохоронних органів у разі перешкоджання з боку страйкуючих нормальному функціонуванню підприємства та наявності протизаконних фактів недопуску на територію підприємства, установи, організації управлінського персоналу та працівників, які не беруть участі у страйку, що може становити загрозу життєдіяльності підприємства, життю і здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу;
- вести облік працівників, які не беруть участі у страйку;
- не пізніше ніж наступного дня після закінчення страйку надати належним чином оформлену інформацію за формою "1-ПВ страйк" до органів державної статистики та відповідного відділення НСПП;
- забезпечити збереження заробітної плати у розмірі не нижче від установленого законодавством та колективним договором як за час простою не з вини працівника за працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки;
- своєчасно розглядати пропозиції органу (особи), що очолює страйк, щодо шляхів вирішення конфлікту та надавати письмові відповіді;
- брати участь у роботі примирних органів з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та припинення страйку;
- надавати інформацію, довідки стосовно питань, які стали причиною оголошення страйку, на запити органу (особи), що очолює страйк;
- своєчасно надавати відповіді та будь-яку інформацію, необхідну для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту), на запити НСПП та відповідного відділення НСПП;
- використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законом;
- у разі порушення законів, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог найманих працівників, компенсувати збитки учасникам страйку у розмірі, визначеному судом (у межах коштів і майна, що йому належать).
Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
"Жодна із сторін колективного трудового спору (конфлікту) не може ухилятися від участі в примирній процедурі.
Сторони колективного трудового спору (конфлікту), примирна комісія і трудовий арбітраж зобов'язані використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством.
У разі недотримання керуючим санацією вимог чинного законодавства України до нього можуть бути застосовані заходи відповідальності, передбачені статтею 29 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Голова Національної служби
посередництва і примирення

В.Руденко