Щодо операцій, які визнаються контрольованими

Державна фіскальна служба України розглянула лист <...> щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє таке.

Перелік господарських операцій, які визнаються контрольованими, встановлено підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно з підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу контрольованими операціями є:

• господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;

• господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.

Контрольованими операціями на підставі підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу є господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу , визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік (підпункт 39.2.1.4 пункту 39.2 статті 39 Кодексу ).

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 Кодексу ).

Враховуючи викладене, операції з передачі товарів від комітента до комісіонера (повіреного) не є контрольованими, оскільки право власності на ці товари до комісіонера не переходить.

При цьому операції з надання комісійних послуг таким комісіонером особам, зазначеним у підпункті 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу , підпадають під визначення контрольованих, якщо обсяг таких послуг за відповідний календарний рік дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість).