УХВАЛА
ДРУГОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Розенблата Борислава Соломоновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України
| м. К и ї в 26 червня 2018 року № 198-2(ІІ)/2018 | Справа № 3-218/2018(2680/18) |
Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:
Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого,
Лемака Василя Васильовича,
Тупицького Олександра Миколайовича - доповідача,
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Розенблата Борислава Соломоновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача Тупицького О.М. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Розенблат Борислав Соломонович - звернувся до Конституційного Суду України з клопотаннямвизнати такими, що не відповідають частині другій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України (є неконституційними), положення частини третьої статті 309 Кримінального процесуальногокодексу України (далі - Кодекс).
За змістом положень частини третьої статті 309 Кодексу скарги на ухвали слідчого судді, крім тих, що вказані у частинах першій, другій цієїстатті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бутиподані під час підготовчого провадження в суді.
З аналізу конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що в межах досудового розслідування у кримінальномупровадженні слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києваухвалою від 20 жовтня 2017 року надав дозвіл на проведення обшуку літака. Представники Розенблата Б.С. подали на зазначену ухвалу апеляційні скарги, однак апеляційний суд міста Києва ухвалою від 30 січня 2018 року відмовиву відкритті провадження за цими апеляційними скаргами у зв'язку з тим, що Кодексом не передбачено оскарження в апеляційному порядку такої ухвалислідчого судді. Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції і відмовив у відкритті касаційного провадження ухвалоювід 27 лютого 2018 року.
Стверджуючи про неконституційність оспорюваних положень Кодексу, суб'єкт права на конституційну скаргу посилається на окремі положення Конституції України, Кодексу, Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод 1950 року, юридичні позиції Конституційного Суду України та практику Європейського суду з прав людини.
Розенблат Б.С. зазначає, що "відсутність механізму перевірки в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи суперечить положенням частини другої статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України у їх взаємозв'язку".
На думку автора клопотання, зміст пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, а також юридичні позиції Конституційного Суду України, практика Європейського суду з прав людини дають підстави длявисновку, що право на апеляційне оскарження судових рішень єгарантованим в усіх випадках, крім тих, коли закон містить пряму заборонуна таке оскарження, тобто право на апеляційне оскарження може бутиобмежене лише у виняткових випадках і виключно за умови, що такеобмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним. Положеннячастини третьої статті 309 Кодексу Розенблат Б.С. вважає такими, щонепропорційно обмежують право особи на доступ до суду.
2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду Українивиходить з такого.
Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі зазначаються короткий виклад остаточного судовогорішення, в якому було застосовано відповідні положення закону України; обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (йогоокремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункти 3, 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що текст першої сторінки конституційної скарги з наведенням короткого викладу остаточного судовогорішення не узгоджується зі змістом інших її частин та доданих до неї матеріалів. Тобто вимоги пункту 3 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" не дотримано.
Крім того, Розенблат Б.С. не навів аргументів, які підтверджували б невідповідність оспорюваних положень Кодексу частині другій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.
Оскільки положеннями частини третьої статті 309 Кодексу передбачено можливість подати заперечення проти ухвал слідчого судді підчас підготовчого провадження в суді, то твердження автора клопотання пропорушення його права, закріпленого частиною другою статті 55 Конституції України, є безпідставними. Обґрунтовуючи невідповідність оспорюваних положень Кодексу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, суб'єкт права на конституційну скаргу посилається на юридичні позиції Конституційного Суду України, викладені в його рішеннях, ухвалених довнесення змін до Конституції України Законом України "Про внесення зміндо Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року№ 1401-VIII. Пункт 8 частини другої статті 129 Основного Закону України вчинній редакції гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не наапеляційне оскарження рішення суду, як було передбачено до внесення зміндо цієї статті.
Отже, є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі за пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Другогосенату Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Розенблата Борислава Соломоновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
ДРУГА КОЛЕГІЯ СУДДІВ ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ