Щодо надання розяснень (витяг)

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення адвоката '...' щодо надання роз'яснень норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомляє, що є адвокатом та планує працювати за трудовим договором на посаді адвоката на підприємстві, що не займається адвокатською діяльністю як основним видом діяльності.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

Які умови звільнення адвокатів як осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність та які взяті на облік як фізичні особи - підприємці, та підстави відмови у звільненні від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?

Які саме види діяльності можуть вважатися такими, що здійснюються ними одночасно, як фізичною особою - підприємцем та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність '...'?

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року №5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076), ст. 1 якого визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом №5076.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною третьою ст. 4 Закону №5076 визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, фізична особа, яка зареєстрована як адвокат, може здійснювати адвокатську діяльність виключно у рамках незалежної професійної діяльності, а отже, адвокатська діяльність не може здійснюватися фізичною особою - підприємцем.

Звертаємо увагу, що відповідно до пп. 3.9.1 п. 3.9 розділу 3 Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97 (далі - Класифікатор), підприємець - це фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність. Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.

При цьому підприємницька діяльність - це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (пп. 2.4.2 п. 2.4 розділу 2 Класифікатора).

Враховуючи визначення, наведені положеннями Кодексу та Класифікатора, незалежна професійна діяльність та підприємницька діяльність за своєю суттю є відмінними і можуть здійснюватися фізичною особою залежно від її правового статусу, а саме:

незалежну адвокатську діяльність у якості адвоката;

підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець (відмінну від адвокатської).

Таким чином, фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів витрат, отриманих понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464).

Відповідно до п. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

При цьому відповідно до частини п'ятої ст. 4 Закону №2464 особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону №2464.

Враховуючи викладене, особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність та одночасно перебуває на обліку як фізична особа - підприємець, звільняється від сплати за себе єдиного внеску як за особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за умови здійснення одного виду діяльності.

У разі здійснення зазначеною особою різних видів діяльності сплата єдиного внеску проводиться на загальних підставах.