Щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків

Державна фіскальна служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розглянула товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків і повідомляє таке.

До питання 1 стосовно застосування до товариства, на яке поширюється Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", положень Порядку списання непогашених грошових зобов’язань з банкрутством, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. N 1231

Постанову КМУ N 1231 затверджено відповідно до статей 67 та 97 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Водночас згідно з пунктом 1.3 статті 1 ПКУ питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій не регулюються ПКУ.

До питання 2 стосовно порядку списання грошових зобов’язань та/або податкового боргу товариства з урахуванням частини 1 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"

Відповідно до статті 101 ПКУ списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном "безнадійний" згідно з підпунктом 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПКУ розуміється податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

До питання 3 стосовно порядку передачі контролюючим органом до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів стосовно товариства

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та пунктом 11.14 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 р. N 462) (далі - Порядок обліку), для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДФС відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою N 30-ОПП. Такі відомості передаються до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації.

Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

Згідно з пунктом 11.15 розділу XI Порядку обліку якщо припиняється юридична особа, яка перебуває на обліку в контролюючому органі за основним місцем обліку та одночасно в інших контролюючих органах перебуває на обліку за неосновним місцем обліку чи перебувають на обліку її відокремлені підрозділи, відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою N 30-ОПП формуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника із урахуванням наявності (відсутності) заборгованості такого платника податків та/або його відокремлених підрозділів щодо сплати платежів на територіях адміністративно-територіальних одиниць, де платник та/або його відокремлені підрозділи перебувають на обліку за основним та неосновним місцем.

Разом з тим зазначаємо, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.