ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
| 27.09.2002 N 17-0518 |
Головне управління оподаткування фізичних осіб розглянуло лист ТОВ стосовно справляння прибуткового податку з громадян щодо коштів (виручки, доходів) фізичних осіб - СПД, отриманих за результатами виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, укладеними з іншими СПД, і повідомляє.
Можливість укладання СПД, як фізичними, так і юридичними особами, договорів з громадянами на використання їх праці для здійснення підприємницької діяльності встановлено Законом України від 07.02.91 р. N 698-XII "Про підприємництво", з відповідними змінами і доповненнями (ст. 9).
Договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися за трудовим або цивільно-правовим договором, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.
За договором підряду підрядник зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу (ст. 332 Цивільного кодексу України).
Трудові відносини громадян регулюються, зокрема, Кодексом законів про працю України, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативними актами з цих питань.
Згідно зі ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Укладання з громадянином трудового договору (контракту, угоди) на використання його праці зобов'язує підприємця забезпечувати умови та охорону праці, її оплату, а також інші соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства.
Оподаткування доходів громадян регулюється Декретом КМУ від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян"'. Декретом визначено, що об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів, одержаних з різних джерел на території України і за її межами.
Особливості оподаткування доходів, одержаних громадянами протягом календарного року, викладено у відповідних розділах зазначеного Декрету та в Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженій наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. N 12 (зареєстровано в Мін'юсті України 09.06.93 р. N 64).
Порядок оподаткування доходів, отримуваних громадянами за місцем основної роботи від виконання трудових обов'язків, викладено у розділі другому Декрету (ст. 8 і 9). До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянином (штатним працівником) за місцем основної роботи (служби, навчання), включаються доходи за виконання трудових обов'язків, визначених трудовим договором (угодою), в тому числі доходи, одержані за виконання робіт за сумісництвом, за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - СПД своїм працівникам матеріальних та соціальних благ у грошовій і натуральній формах (крім сум виплат, що не входять до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у ст. 5 Декрету). Перелік доходів, що включаються до сукупного оподатковуваного доходу, наведено в п. 8.2 Інструкції про прибутковий податок з громадян , до якого, зокрема, належать доходи громадян, одержані за сумісництвом та за виконання робіт на підставі договорів цивільно-правового характеру, одержаних за місцем основної роботи.
Таким чином, доходи, отримувані штатним працівником за виконання робіт, що не передбачені трудовим договором, зараховуються до його місячного сукупного оподатковуваного доходу і оподатковуються за шкалою ставок прогресивного оподаткування, встановленою Указом Президента України від 21.11.95 р. N 1082/95 "Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 року N 519", розрахованою з урахуванням положень Указу Президента України "Про грошову реформу в Україні", з наданням громадянам у відповідних випадках установлених законодавством пільг щодо прибуткового податку.
Зазначений порядок оподаткування доходів за місцем основної роботи не залежить від того, одержує громадянин разом з доходами за місцем основної роботи доходи від підприємницької діяльності або доходи не за місцем основної роботи чи ні.
Порядок оподаткування доходів від зайняття підприємницькою діяльністю та інших доходів визначено в розділі четвертому Декрету та Інструкції про прибутковий податок з громадян .
Для усунення фактів подвійного оподаткування за місцем виплати доходів не утримують прибутковий податок з громадян, які є СПД, засвідчили це оригіналом свідоцтва про державну реєстрацію СПД та платіжним (податковим) повідомленням (патентом, свідоцтвом про сплату єдиного податку), засвідчили сплату авансових платежів прибуткового податку (фіксованого розміру прибуткового податку, єдиного податку).
Документом, що підтверджує статус фізичної особи як СПД, є Свідоцтво про державну реєстрацію СПД без створення юридичної особи, видане держадміністрацією за місцем здійснення такої реєстрації.
Свідоцтво про сплату єдиного податку підтверджує як факт сплати такого податку (відповідно до певного виду діяльності), так і право на здійснення зазначеної у Свідоцтві діяльності та перебування зазначеної особи (платника) на спрощеній системі оподаткування згідно з Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746/99).
Згідно зі ст. 6 цього Указу суб'єкт малого підприємництва - фізична особа - платник єдиного податку звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме з доходів, одержуваних ним від здійснення підприємницької діяльності, за якими сплачується єдиний податок, тобто від того виду (видів) діяльності, які зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку. Саме ці доходи (згідно зі ст. 2 Указу) не включаються до сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума єдиного податку є остаточною (кінцевою) і не включається до перерахунку його загальних податкових зобов'язань.
Зміст певних положень Указу роз'яснено постановою КМУ від 16.03.2000 р. N 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727", оскільки КМУ надано право надання такого роз'яснення. Відповідно до наданого КМУ роз'яснення на суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої ст. 6 Указу не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу четвертого Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу).
Таким чином, якщо штатний працівник підприємства поряд з виконанням обов'язків, визначених трудовим договором, виконує на підставі інших договорів, контрактів, укладених ним як суб'єктом підприємництва, для такого підприємства роботи (послуги), які не визначені трудовим договором, але пов'язані з його підприємницькою діяльністю (у даному випадку - платника єдиного податку), тобто виконує ті види діяльності, на які місцевою радою за місцем держреєстрації такого суб'єкта встановлені ставки єдиного податку, отже, і зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, доходи (виручка), одержані від такої діяльності, не оподатковуються у джерела виплати прибутковим податком з громадян, оскільки таким платником податку - СПД сплачено єдиний податок, який не зараховується до складу сукупного оподатковуваного доходу відповідно до зазначеного вище Указу .
| Начальник Головного управління | С.Лекарь |