РУССКИЙ ЯЗЫК
| Название раздела, темы | Знание содержания языковых понятий, терминов, языковых явлений и закономерностей | Предметные умения и способы учебной деятельности |
| 1. Речь. Речевая деятельность |
| ОБЩЕНИЕ И РЕЧЬ | Тема и основная мысль высказывания. Качества хорошей речи (правильность, логичность, точность, последовательность, уместность, богатство, выразительность). | Определять тему и основную мысль высказывания; воспринимать полно и точно фактическое содержание текста, его соответствие качествам хорошей речи; отбирать материал для создания речевого произведения, учитывая качества хорошей речи, обнаруживать и исправлять недочёты, связанные с нарушением правильности, логичности, точности, последовательности, уместности, богатства и выразительности речи в собственном высказывании. |
| ТЕКСТ, ЕГО ОСНОВНЫЕ ПРИЗНАКИ | Текст, его основные признаки (информативность, связность, членимость, завершённость, подчиненность всех элементов содержания и языковых средств раскрытию темы и основной мысли). Тема, микротема, основная мысль текста. Деление текста на абзацы, тематическое предложение абзаца. Структура текста (зачин, основная часть, концовка). Средства связи предложений и микротем в тексте. Виды связи предложений в тексте. | Определять основные признаки текста; выделять микротемы, тематическое предложение абзаца; находить структурные части текста (зачин, основную часть, концовку); выявлять средства связи предложений и микротем в тексте (повтор слов, синонимы, антонимы, однокоренные слова, местоимения, видо-временные формы глагола, вводные слова, порядок слов, речевые обороты, вопросительное предложение); различать виды связи предложений в тексте (цепную, параллельную). |
| ТИПЫ РЕЧИ | Типы речи: описание, повествование, рассуждение. Сочетание в одном тексте разных типов речи. | Распознавать типы речи; определять их структуру; распознавать сочетание различных типов речи в одном тексте; создавать собственные высказывания, используя различные типы речи. |
| СТИЛИ РЕЧИ | Стили речи: разговорный, научный, публицистический, официально-деловой, художественный (сфера применения, функции, стилевые черты.) Стилистическая норма, стилистическая ошибка (речевой недочёт). Особенности языковых средств функциональных стилей речи (фонетические, лексические, словообразовательные, морфологические, синтаксические). | Различать стили речи, определять их функции, сферу применения, стилевые черты; выявлять особенности и стилистические возможности языковых средств; создавать письменное высказывание, логически излагая содержание, подчиняя его теме и основной мысли, избранному стилю и типу речи, достигать определённую коммуникативную цель. |
| 2. Сведения о языке. Языковые единицы и нормы их употребления |
| ФОНЕТИКА. ГРАФИКА. ОРФОЭПИЯ | Звуки речи: гласные и согласные. Согласные твёрдые и мягкие, звонкие и глухие. Обозначение звуков речи на письме. Алфавит. Слог. Ударение. Гласные ударные и безударные. Основные нормы произношения гласных и согласных звуков и их обозначение на письме. | Различать в словах гласные и согласные; безударные и ударные гласные; звонкие и глухие, твёрдые и мягкие согласные; делить слова на слоги, выделять ударный слог; определять звуковое значение букв в слове; располагать слова в алфавитном порядке; ставить ударение в соответствии с нормами русского литературного языка; находить и исправлять орфоэпические ошибки и ошибки, связанные с нарушением норм ударения. |
| ЛЕКСИКОЛОГИЯ. ФРАЗЕОЛОГИЯ | Лексическое значение слова. Однозначные и многозначные слова. Прямое и переносное значение слова. Добавочные значения слова: эмоционально-экспрессивное и стилистическое: Группы слов по значению: синонимы, антонимы, омонимы. Приёмы толкования лексического значения слова. Словарное богатство русского языка. Общеупотребительные (нейтральные) и слова, ограниченные в употреблении: диалектные слова; профессиональные слова, жаргонные, термины. Исконно русские и заимствованные слова. Устаревшие слова и неологизмы Тематические группы слов. Фразеологизмы. Пословицы, поговорки, афоризмы, крылатые выражения. | Определять лексическое значение слова, различать однозначные и многозначные слова, прямое и переносное значение многозначного слова, добавочные значения слова: эмоционально-экспрессивное и стилистическое; объяснять лексическое значение известных слов, используя различные приёмы толкования; находить в тексте омонимы, синонимы, антонимы и слова, относящиеся к одной тематической группе; отличать омонимы от многозначных слов; определять в тексте исконно русские и заимствованные слова, устаревшие слова и неологизмы, общеупотребительные и ограниченные в употреблении слова, опознавать термины, фразеологизмы; правильно и уместно использовать слова и фразеологизмы в соответствии с их значением, в том числе слова с переносным значением, с эмоционально-экспрессивной и стилистической окраской; подбирать к словам синонимы, антонимы, употреблять их для неоправданного повторения слов, а также для связи предложений в тексте. |
| СОСТАВ СЛОВА. СЛОВО- ОБРАЗОВАНИЕ | Корень, суффикс, префикс и окончание - значимые части слова (морфемы). Основа слова. Однокоренные слова. Изменение и образование слов. Способы словообразования. Чередование гласных и согласных звуков. Сложные и сложносокращённые слова. | Отделять окончание слова от основы, членить основу на значимые части (морфемы); пользоваться словарём строения слов и школьным словообразовательным словарем; подбирать однокоренные слова, слова с одинаковыми префиксами и суффиксами; различать формы одного и того же слова и однокоренные слова; определять способ образования известных слов; опознавать слова с чередованием гласных и согласных звуков; опознавать сложные и сложносокращенные слова, согласовывать сложносокращённые существительные с прилагательными и глаголами; правильно понимать и использовать в речи слова с учётом лексического и грамматического значения их составных частей. |
| МОРФОЛОГИЯ. Имя существительное | Имя существительное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Существительные одушевлённые и неодушевлённые, собственные и нарицательные. Род. Число. Склонение имён существительных. Типы склонения имён существительных. Способы образования имен существительных. | Распознавать имена существительные, определять их грамматические признаки; находить существительные одушевлённые и неодушевлённые, собственные и нарицательные; определять род, число, типы склонения имён существительных; устанавливать способы образования существительных, указывать значение суффиксов и префиксов, правильно образовывать существительные; правильно и уместно употреблять в речи имена существительные (в т.ч. и те, род и число которых не совпадает в украинском и русском языках), а также существительные общего рода, существительные, имеющие форму одного числа, падежные формы имён существительных, формы разносклоняемых имён существительных, несклоняемые существительные. |
| Имя прилагательное | Имя прилагательное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Качественные, относительные и притяжательные имена прилагательные. Степени сравнения качественных прилагательных и их образование. Полные и краткие качественные прилагательные, их роль в предложении. Способы образования имён прилагательных. | Распознавать имена прилагательные, различать их грамматические признаки; находить прилагательные качественные, относительные, притяжательные; формы степеней сравнения качественных прилагательных; различать полные и краткие прилагательные; определять способы образования прилагательных, указывать значение суффиксов и префиксов, правильно образовывать прилагательные; правильно и уместно употреблять в речи имена прилагательные (в т.ч. формы сравнительной и превосходной степени, краткие имена прилагательные) |
| Имя числительное | Имя числительное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Числительные количественные (обозначающие целые числа, дробные, собирательные) и порядковые. Числительные простые и составные. Склонение числительных. | Распознавать имена числительные, определять их грамматические признаки; склонять простые и составные числительные; правильно употреблять в речи сочетания существительных с количественными (в т.ч. дробными и собирательными) и порядковыми числительными. |
| Местоимение | Местоимение: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Разряды местоимений (личные, возвратное, вопросительные, относительные, неопределенные, отрицательные, притяжательные, указательные, определительные). Склонение местоимений. | Распознавать местоимения, указывать их грамматические признаки; различать разряды местоимений (личные, возвратное, вопросительные, относительные, неопределенные, отрицательные, притяжательные, указательные, определительные); склонять и правильно употреблять в речи местоимения (в т.ч. для связи предложений в тексте); уместно использовать местоимения сам, свой, их для обозначения принадлежности, местоимения Вы, Вам как форму вежливости. |
| Глагол | Глагол: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Неопределённая форма (инфинитив). Переходные и непереходные глаголы. Вид глагола. Наклонение глагола (изъявительное, условное, повелительное), образование глаголов повелительного и условного наклонения. Время глагола. Лицо и число (в настоящем и будущем времени), род и число (в прошедшем времени) глаголов. І и ІІ спряжения глаголов. Разноспрягаемые глаголы. Безличные глаголы. Способы образования глаголов. | Распознавать глаголы, определять их грамматические признаки; определять неопределенную форму глагола, переходные и непереходные глаголы, наклонение глагола (изъявительное, условное, повелительное), время и спряжение глагола, безличные глаголы; устанавливать способы образования глаголов, указывать значение суффиксов, образовывать глаголы; правильно спрягать и уместно употреблять в речи глаголы совершенного и несовершенного вида, возвратные глаголы, безличные глаголы, глагольные словосочетания, в которых допускаются ошибки в форме зависимого слова (в т.ч. и словосочетания, различающиеся в русском и украинском языках), личные формы разноспрягаемых глаголов, формы повелительного наклонения от глаголов положить, класть, вынуть, не портить, лечь и др.; уместно использовать формы настоящего и будущего времени вместо прошедшего, одни формы наклонений в значении других. |
| Причастие | Причастие как особая форма глагола: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Действительные и страдательные причастия, их образование. Краткие страдательные причастия, их роль в предложении. Причастный оборот. | Распознавать причастия, определять их грамматические признаки; различать причастия действительные и страдательные, полные и краткие; правильно образовывать и употреблять в речи причастия и причастные обороты; соблюдать нормы употребления кратких причастий. |
| Деепричастие | Деепричастие как особая форма глагола: общее значение; морфологические признаки, синтаксическая роль. Деепричастия совершенного и несовершенного вида, их образование. Деепричастный оборот. | Распознавать деепричастия, определять их грамматические признаки; различать деепричастия совершенного и несовершенного вида; правильно образовывать и употреблять их в речи, в т.ч. деепричастия с суффиксом -ся (-сь), деепричастный оборот. |
| Наречие | Наречие: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Разряды наречий по значению (образа действия, времени, места, причины, цели, меры и степени). Степени сравнения наречий. Способы образования наречий. Ударение в наречиях. Наречие как средство связи предложений в тексте, а также как способ повышения изобразительности речи и выражения оценки. | Распознавать наречия, определять их грамматические признаки; различать разряды наречий по значению (образа действия, времени, места, причины, цели, меры и степени), наречия в сравнительной и превосходной степени; определять способы образования наречий, правильно образовывать наречия; правильно и уместно употреблять наречия (в т.ч. в форме сравнительной и превосходной степени) в речи; использовать наречия как средство связи предложений в тексте, а также как способ выражения оценки и повышения изобразительности речи. |
| Предлог | Предлог как служебная часть речи. Особенности употребления отдельных предлогов в русском языке (в сопоставлении с украинским). Употребление предлогов в, на, с, из. Употребление существительных с предлогами по, благодаря, согласно, вопреки. Использование в речи предлогов-синонимов. | Распознавать предлоги; правильно и уместно употреблять предлоги в речи, в т.ч. и те, употребление которых не совпадает в русском и украинском языках, а также предлоги в, на, с, из; правильно употреблять имена существительные с предлогами по, благодаря, согласно, вопреки; использовать в речи предлоги-синонимы. |
| Союз | Союз как служебная часть речи. Союзы сочинительные и подчинительные. Употребление союзов в простом и сложном предложениях. | Распознавать союзы и определять их вид; правильно использовать союзы для связи слов в предложении и предложений в тексте; употреблять в речи союзы-синонимы. |
| Частица | Частица как служебная часть речи. Формообразующие, отрицательные и модальные частицы. Употребление частиц в речи. | Распознавать частицы, их разряды по значению; правильно использовать частицы в речи, в том числе как средство повышения выразительности речи. |
| Междометие | Междометие, его особенности. Звукоподражательные слова, их назначение в речи. | Распознавать междометия; уместно использовать междометия в речи, в т.ч. для повышения выразительности речи. |
| СИНТАКСИС. Словосочетание. Предложение | Словосочетание. Строение и виды словосочетаний по способу выражения главного слова. Словосочетания, в которых допускаются ошибки в форме зависимого слова (в т.ч. словосочетания, различающиеся в русском и украинском языках). Использование в речи синонимичных словосочетаний. Предложение, его роль в языке. Виды предложений по цели высказывания; восклицательные предложения. Риторический вопрос. Предложения двусоставные и односоставные, простые и сложные предложения. Порядок слов в предложении. Логическое ударение. | Различать словосочетание и предложение, главное и зависимое слово в словосочетании, типы словосочетаний по способу выражения главного слова; различать предложения разных видов (по цели высказывания, по наличию или отсутствию эмоциональной окраски, по характеру грамматической основы, по количеству грамматических основ). Правильно строить, распространять и использовать в речи словосочетания, в том числе словосочетания, в которых допускаются ошибки в форме зависимого слова, и словосочетания, различающиеся в русском и украинском языках; употреблять синонимичные словосочетания. Правильно строить и употреблять в речи предложения изученных видов с учётом сферы их использования; использовать логическое ударение и порядок слов для повышения точности и выразительности речи. |
| Двусоставное простое предложение Главные и второстепенные члены предложения | Главные члены предложения: подлежащее и сказуемое. Способы выражения подлежащего. Простое и составное сказуемое (глагольное и именное). Второстепенные члены предложения: определение, дополнение и обстоятельство. Приложение как разновидность определения. Виды обстоятельств (по значению). Сравнительный оборот. | Определять структуру простого двусоставного предложения; распознавать главные (подлежащее и сказуемое) и второстепенные члены (определение, дополнение, обстоятельство), определять виды главных и второстепенных членов; правильно строить и использовать в речи предложения с разными видами главных и второстепенных членов. |
| Односоставные предложения | Односоставные простые предложения с главным членом в форме сказуемого (определённо-личные, неопределённо-личные, безличные) и подлежащего (назывные), их роль в языке. | Распознавать односоставные предложения и определять их виды (в том числе в составе сложного); правильно и уместно использовать односоставные предложения разных видов в речи. |
| Неполные предложения | Неполные предложения. | Распознавать неполные предложения; правильно и уместно использовать неполные предложения в речи, в том числе в диалоге, а также в составе сложных предложений для предупреждения неоправданных повторений. |
| Предложения с однородными членами | Однородные члены (с союзной, бессоюзной и смешанной связью). Однородные и неоднородные определения. Обобщающие слова в предложениях с однородными членами. | Находить однородные члены предложения (распространённые и нераспространённые), разные ряды однородных членов в одном предложении, обобщающие слова при однородных членах; распознавать однородные и неоднородные определения; правильно строить и уместно использовать в речи предложения с однородными членами. |
| Предложения с обращениями, вводными словами, (словосочетаниями, предложениями) | Обращение. Нераспространённое и распространённое обращение. Вводные слова (словосочетания, предложения). | Находить обращения, вводные слова (словосочетания, предложения); распознавать распространённые и нераспространённые обращения, определять значение и цель использования вводных слов (словосочетаний, предложений); в предложении и тексте; правильно и уместно использовать в речи обращения и вводные слова (словосочетания, предложения), в том числе для передачи отношения к адресату речи; использовать синонимию вводных слов как средства связи предложений в тексте. |
| Предложения с обособленными членами | Понятие об обособлении. Обособленные второстепенные члены (в т.ч. уточняющие): определения, приложения, обстоятельства. | Находить обособленные и уточняющие члены предложения; распознавать обособленные определения, приложения, обстоятельства; правильно строить и уместно использовать в речи предложения с обособленными и уточняющими членами предложения. |
| Способы передачи чужой речи. Прямая и косвенная речь | Прямая и косвенная речь как способы передачи чужой речи. Замена прямой речи косвенной. Цитата как способ передачи чужой речи. | Находить слова автора и прямую речь, предложения с косвенной речью; заменять прямую речь косвенной; правильно использовать в речи цитаты. |
| Сложное предложение Сложносочинённое предложение | Сложное предложение и его признаки. Основные виды сложных предложений. Сложносочинённое предложение; его строение и средства связи в нём. Смысловые отношения между частями сложносочинённого предложения. | Различать сложные предложения разных видов, находить сложносочинённые предложения в тексте; определять структуру сложносочинённого предложения и указывать средства связи его частей; правильно и уместно использовать в речи сложносочинённые предложения. |
| Сложно- подчинённое предложение | Сложноподчинённое предложение, его строение и средства связи. Место придаточной части по отношению к главной. Основные виды придаточных: определительные, изъяснительные, обстоятельственные (места, времени, образа действия и степени, сравнительные, причины, следствия, цели, условия, уступки). Сложноподчинённое предложение с несколькими придаточными. | Распознавать сложноподчинённые предложения в тексте; определять структуру сложноподчинённого предложения и указывать средства связи его частей; распознавать сложноподчинённые предложения с разными видами придаточной части; определять место при даточной части по отношению к главной; правильно и уместно использовать в речи сложноподчинённые предложения (в т.ч. и с несколькими придаточными). |
| Бессоюзное сложное предложение | Бессоюзное сложное предложение, смысловые отношения между его частями. | Находить сложные бессоюзные предложения и определять смысловые отношения между частями; правильно и уместно использовать бессоюзные предложения в речи. |
| Сложное предложение с разными видами связи | Сложное предложение с разными видами союзной и бессоюзной связи. | Распознавать сложные предложения с разными видами союзной и бессоюзной связи; устанавливать смысловые отношения между частями сложного предложения с разными видами союзной и бессоюзной связи; уместно использовать сложные предложения с разными видами связи в речи. |
| 3. Правописание |
| ОРФОГРАФИЯ | Безударные гласные в корне слова. Согласные в корне слова. Гласные и согласные в префиксах. Гласные после шипящих и ц. Гласные и, ы после ц. Гласные (не после шипящих) в суффиксах существительных, прилагательных, глаголов и причастий. Согласные (кроме н) в суффиксах существительных и прилагательных. Гласные е, и в окончаниях слов. Одна и две буквы н в суффиксах. Буквы ъ и ь. Употребление прописных букв. Различение на письме приставок не- и ни- в местоимениях и наречиях и частиц не и ни. Слитное и раздельное написание не и ни со словами. Дефис между частями самостоятельных слов, между словами и в служебных словах. Слитное и раздельное написание омонимичных самостоятельных и служебных слов. Непроверяемые орфограммы в словах. Перенос слов. Соединительные гласные в сложных словах. | Распознавать изученные орфограммы и объяснять их с помощью правил; правильно писать слова с изученными орфограммами, находить и исправлять орфографические ошибки на изученные правила. |
| ПУНКТУАЦИЯ | Знаки препинания в простых предложениях (в конце простого предложения; тире между подлежащим и сказуемым; написание одиночных приложений через дефис; приложения, выделяемые кавычками; выделение запятыми сравнительного оборота; тире в неполных предложениях; запятая между однородными членами; двоеточие и тире при обобщающих словах в предложениях с однородными членами; знаки препинания при обращении; знаки препинания при вводных словах (словосочетаниях, предложениях); знаки препинания при обособленных членах предложения). Знаки препинания в сложных предложениях (между частями сложносочиненного предложения; между главной и придаточной частью сложноподчиненного предложения; в бессоюзных предложениях; в сложном предложении с разными видами союзной и бессоюзной связи). Знаки препинания при прямой речи, диалоге и цитатах. | Распознавать изученные пунктограммы и объяснять их с помощью правил; правильно ставить знаки препинания на изученные правила; находить и исправлять пунктуационные ошибки. |
| Директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти | О.А. Удод |
Додаток № 4
до наказу Міністерства
освіти і науки України
від 03.12.2013 № 1689
ПРОГРАМА
зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов
ВСТУП
Сучасна парадигма шкільної освіти розглядає іноземну мову як важливий засіб міжкультурного спілкування. Такий підхід зорієнтовує процес навчання на формування у випускників загальноосвітніх навчальних закладів здатності до соціального контакту з представниками іншої лінгвокультури в найтиповіших ситуаціях мовленнєвої взаємодії. Досягнення цього рівня сформованості навичок та вмінь забезпечується взаємопов'язаним комунікативним, когнітивним і соціокультурним розвитком учня.
Пропонована програма зовнішнього незалежного оцінювання створена з урахуванням основних положень Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (рівень В1) та рівнів навчальних досягнень випускників середніх шкіл, викладених у змісті чинної програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів України (2-11 класи).
Зміст завдань для здійснення контролю якості сформованості іншомовної комунікативної компетенції уніфікується за видами і формами виконання та враховує особливості англійської, німецької, французької, іспанської мови.
Об'єктами контролю є читання і письмо як види мовленнєвої діяльності, а також лексичний і граматичний аспекти іншомовної комунікації (використання мови).
Зміст тестових завдань подається на автентичних зразках літературного мовлення, прийнятого у Великій Британії, Франції, Німеччині, Іспанії, та відповідає сферам і тематиці ситуативного спілкування, зазначеним у шкільній програмі.
Завдання для визначення рівня сформованості іншомовної компетенції в читанні орієнтується на різні його стратегії: з розумінням основної інформації (ознайомлювальне читання), повної інформації (вивчаюче читання) та пошук окремих фактів (вибіркове читання). Джерелами для добору текстів слугують інформаційно-довідкові, рекламні, газетно-журнальні матеріали, уривки з художніх творів, зміст яких узгоджується з навчальною програмою. Тексти (для ознайомлювального читання) можуть містити незнайомі слова - до 5%, а для вивчаючого та вибіркового читання - до 3%, про значення яких можна здогадатись із контексту, за словотворчими елементами, за співзвучністю з рідною мовою (слова-інтернаціоналізми). Загальний обсяг текстів не перевищує 1500 слів.
Завдання для визначення рівня сформованості компетенції в письмі зорієнтовані на виконання комунікативно-творчих видів діяльності: писати повідомлення, опис, роздум на різні теми, пов'язані з інтересами та комунікативними потребами, що узгоджуються із змістом шкільної навчальної програми. Загальний обсяг письмового завдання не менше 100 слів.
Контроль лексичної та граматичної компетенції (використання мови) передбачає визначення рівня сформованості мовних навичок: здатності самостійно добирати і формоутворювати лексичні одиниці та граматичні явища відповідно до комунікативних потреб спілкування у межах сформульованих завдань. Основними засадами для вибору видів і змісту тестів слугують завдання комунікативно-когнітивного спрямування.
УЧАСНИКИ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ
У зовнішньому незалежному оцінюванні з іноземної мови беруть участь випускники загальноосвітніх навчальних закладів усіх форм власності, які бажають вступити до вищих навчальних закладів України, які включили іноземну мову до переліку предметів, необхідних до вступу на відповідний факультет.
МЕТА ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ
Мета - виявити рівень сформованості іншомовної комунікативної компетенції у випускників загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, чинних навчальних програм та Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ СКЛАДОВИХ ТЕСТУ
ЧАСТИНА І. ЧИТАННЯ
Мета - виявити рівень сформованості вмінь учнів читати і розуміти автентичні тексти самостійно, у визначений проміжок часу (Див. Специфікація тесту з іноземної мови).
Вимоги щодо практичного володіння читанням як видом мовленнєвої діяльності
У тестах оцінюється рівень розуміння тексту, уміння випускника узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати значення незнайомих слів за контекстом або словотворчими елементами.
Випускник розуміє прочитані автентичні тексти різних жанрів і стилів, що відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям випускників шкіл; знаходить та аналізує необхідну інформацію, робить висновки з прочитаного; виділяє головну думку/ідею, диференціює основні факти і другорядну інформацію; аналізує і зіставляє інформацію, розуміє логічні зв'язки між частинами тексту.
Випускник читає і розуміє автентичні тексти різних жанрів і видів, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею.
Добір текстів для читання, а також ситуацій для писемного мовлення має здійснюватись відповідно до тематики спілкування, окресленої в Програмі з іноземних мов. Основними критеріями вибору текстів є їхня автентичність, прозорість, обсяг і відповідність інтересами сучасної молоді.
Форми завдань:
- із вибором правильної відповіді;
- на встановлення відповідності (добір логічних пар);
- на заповнення пропусків у тексті;
- знаходження аргументів та висновків;
- вибір назв абзаців тексту із запропонованих назв.
Типи текстів
- Статті із періодичних видань;
- листи (особисті, ділові тощо);
- оголошення, реклама;
- розклади (уроків, руху поїздів тощо);
- меню, кулінарні рецепти;
- програми (телевізійні, радіо тощо);
- особисті нотатки, повідомлення;
- уривки художніх творів.
Випускники повинні вміти:
- виокремлювати загальну інформацію із документів, що використовуються в повсякденному спілкуванні (короткі повідомлення для друзів, оголошення, проспекти, меню і т.д.);
- знаходити загальну та детальну інформацію із документів, що використовуються в повсякденному житті (оголошення, проспекти, меню, розклад руху поїздів тощо);
- виділяти детальну інформацію про осіб, факти, події тощо;
- розрізняти фактографічну інформацію і враження;
- надавати точну та детальну інформацію в текстах, що стосується повсякденного життя, написаних розмовною літературною мовою;
- сприймати точки зору авторів на конкретні та абстрактні теми;
- розуміти різножанрові тексти, включаючи уривки художніх творів та творів публіцистичного стилю;
- розуміти структуру тексту і розпізнавати зв'язки між його частинами.
ЧАСТИНА ІІ. ВИКОРИСТАННЯ МОВИ
Мета - визначити рівень володіння лексичним та граматичним матеріалом, що дадуть можливість учням вільно спілкуватися.
Вимоги щодо практичного володіння лексичним та граматичним матеріалом
У тестах оцінюється рівень знань лексичного і граматичного матеріалу випускників середніх шкіл. Випускник вміє аналізувати і зіставляти інформацію, добирати синоніми, фразові дієслова відповідно до контексту, розуміє логічні зв'язки у тексті.
Форми завдань
- із вибором однієї правильної відповіді:
Завдання полягає у тому, щоб випускник вибрав одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих варіантів відповідей.
- заповнення пропусків у тексті:
Завдання полягає в тому, щоб випускник заповнив пропуски в тексті, використовуючи запропоновані слова або словосполучення. Вибір здійснюється відповідно до мети, знань, навичок та вмінь, що перевіряються з лексики чи граматики.
Забезпечення
Автентичні тексти невеликі за обсягом.
Завдання завжди пов'язані із ситуаціями спілкування згідно з чинними навчальними програмами.
Випускники повинні вміти:
- ідентифікувати та вибирати правильні формулювання для вживання в мові лексичних одиниць та граматичних конструкцій в процесі писемного спілкування.
У тестах використовуються зразки писемного мовлення країни, мова якої вивчається. Уміння випускників перевіряються за допомогою тестових завдань множинного вибору (з вибором однієї правильної відповіді).
Тест складається із коротких текстів/уривків текстів обсягом до 200 слів, які перевіряють розуміння інструкцій, офіційних повідомлень та рекламних оголошень, а також уривків із рекламних буклетів, листів, газет, журналів.
ЧАСТИНА ІІІ. ПИСЕМНЕ МОВЛЕННЯ
Мета - визначити рівень сформованості в учнів навичок та вмінь, необхідних для вирішення на письмі комунікативних завдань, що пов'язані із повсякденним життям.
Вимоги щодо практичного володіння письмом як видом мовленнєвої діяльності
У тесті перевіряється уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених комунікативних завдань.
Випускник володіє функціональними стилями писемного мовлення в межах, визначених Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов, що також відповідає Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти (рівень В1).
Випускник уміє писати особисті і ділові листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету, прийняті в країнах, мова яких вивчається, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи аналогічну інформацію, а також передавати повідомлення у вигляді записки довільної форми.
Випускник уміє повідомити про перебіг подій, описати людину або предмет; написати повідомлення про побачене, прочитане, почуте; уміє обґрунтувати власну точку зору.
Завдання для писемного мовлення формулюється у вигляді мовленнєвих ситуацій, у змісті яких мають бути чітко визначені мета і об'єкт спілкування. Вибір комунікативної ситуації передбачає міжкультурне спілкування, і відтак зміст мовленнєвих ситуацій має включати соціокультурні особливості країни, мова якої вивчається і України.
Обсяг письмового висловлювання складає не менш ніж 100 слів.
Форма завдання
Ця складова частина тесту передбачає створення власного письмового висловлювання відповідно до запропонованої комунікативної ситуації. Від випускників вимагається написати власне письмове висловлювання на основі конкретної ситуації і направляючих вказівок: письмових підказок (повідомлень, листів, оголошень, реклами тощо).
Випускники повинні вміти:
- писати розповідь, передавати/розказувати про перебіг подій, описати людину, предмет;
- написати статтю, щоб передати/переказати перебіг подій, надати детальний опис та порівняння людей, предметів;
- передати особисті повідомлення в короткому листі відповідного зразка або в довільній формі, щоб сформулювати запрошення, описати почуття, привітати з успіхом, подякувати, вибачитися чи запропонувати допомогу або відповісти на повідомлення такого типу;
- висловити свою точку зору та аргументувати її.
Від випускників вимагається написати іноземною мовою особистого листа, повідомлення статтю, висловлюючи власні думки.
Від випускників очікується адекватне використання лексики та граматики відповідно до заданої комунікативної ситуації та з використанням відповідного стилю. Їм також потрібно вміти передавати власну точку зору, ставлення, особисті відчуття та робити висновки.
СФЕРИ СПІЛКУВАННЯ
ТЕМАТИКА ТЕКСТІВ ДЛЯ ЧИТАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МОВИ
І. Особистісна сфера
· Повсякденне життя і його проблеми
· Сім'я. Родинні стосунки.
· Характер людини.
· Режим дня.
· Здоровий спосіб життя.
· Дружба, любов
· Стосунки з однолітками, в колективі.
· Світ захоплень.
· Дозвілля, відпочинок.
· Особистісні пріоритети.
· Плани на майбутнє, вибір професії.
ІІ. Публічна сфера.
· Навколишнє середовище.
· Життя в країні, мова якої вивчається.
· Подорожі, екскурсії.
· Культура і мистецтво в України та в країні, мова якої вивчається.
· Спорт в Україні та в країні, мова якої вивчається.
· Література в Україні та в країні, мова якої вивчається.
· Засоби масової інформації.
· Молодь і сучасний світ.
· Людина і довкілля.
· Одяг.
· Покупки.
· Харчування.
· Науково-технічний прогрес, видатні діячі науки.
· Україна у світовій спільноті.
· Свята, знаменні дати, події в Україні та в країні, мова якої вивчається.
· Традиції та звичаї в Україні та в країні, мова якої вивчається.
· Видатні діячі історії та культури України та країни, мова якої вивчається.
· Визначені об'єкти історичної та культурної спадщини України та в країні, мова якої вивчається.
· Музеї, виставки.
· Кіно, телебачення.
· Обов'язки та права людини.
· Міжнародні організації, міжнародний рух.
ІІІ. Освітня сфера.
· Освіта, навчання, виховання.
· Шкільне життя.
· Улюблені навчальні предмети.
· Система освіти в Україні та в країні, мова якої вивчається.
· Іноземні мови у житті людини.
Додаток 4.1
АНГЛІЙСЬКА МОВА
ВИМОГИ ЩОДО ВОЛОДІННЯ МОВНОЮ КОМПЕТЕНЦІЄЮ
Морфологія
Іменник. Вживання іменників у однині та у множині.
Використання іменників у ролі прикметників. Присвійний відмінок.
Артикль. Основні випадки вживання означених і неозначених артиклів. Нульовий артикль.
Прикметник. Вживання прикметників. Ступені порівняння прикметників.
Займенник. Види займенників. Вживання займенників.
Дієслово. Видо-часові форми дієслова в активному та пасивному стані.
Умовні речення (0, І, ІІ, ІІІ типів). Наказовий спосіб дієслів. Правильні та неправильні дієслова. Безособові форми дієслова та їх конструкції. Герундій. Модальні дієслова. Participle I, Participle II.
Фразові дієслова з: get, be, look, keep, go, come, take, run, turn, call, break, give, put, make, clear, cut, fall, hold, let, hand.
Структура to be going to do smth.
Прислівник. Вживання ступенів порівняння прислівників. Прислівники місця і часу Основні прислівникові звороти. Quantifiers/Intensifiers (quite, a bit, etc)
Числівник. Кількісні та числівники. Порядкові числівники.
Прийменник. Види прийменників. Вживання прийменників.
Частка. Особливості вживання to з дієсловами.
Сполучники. Вживання сполучників сурядності та підрядності.
Синтаксис
· Структура різних типів речень.
· Прості речення.
· Безособові речення.
· Складні речення (складносурядні і складнопідрядні).
Пряма і непряма мова.
· Узгодження дієслівних часів у складнопідрядних реченнях.
Словотворення
Слова, утворені від відомих коренів за допомогою суфіксів іменників, прикметників і дієслів; префіксів прикметників і дієслів.
ЛЕКСИЧНИЙ МІНІМУМ (2500 слів)
Лексичний мінімум вступника складає 2500 одиниць, відповідно до тематики ситуативного спілкування, передбаченої Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов (рівень стандарту).
Додаток 4.2
ФРАНЦУЗЬКА МОВА
ВИМОГИ ЩОДО ВОЛОДІННЯ МОВНОЮ КОМПЕТЕНЦІЄЮ
Grammaire
1. Nom (substantif) : genre, singulier, pluriel.
2. Articles : defini, indefini, partitif ; de apres la negation.
3. Adjectif : place de l'adjectif, comparatif et superlatif (meilleur, pire) ; demonstratif (ce, cet, cette, ces), indefini; possessif ; interrogatif (quel, quelle).
4. Adverbes : comparatif et superlatif (mieux, le mieux) ; interrogatif (comment, quand) ; adverbes du temps et de lieu (aujourd'hui, demain, ici, la-bas) ; les adverbes - tres, assez, beaucoup, peu, trop.
5. Pronom : personnel (je, tu, il, elle, on, nous, vous, ils, elles) ;
reflechi
relatif
objet direct et indirect R
place d'objet
demonstratif
possessif
indefini
interrogatif
y, en
6. Verbes :
- les verbes de tous les groupes dans toutes les personnes du singulier et du pluriel
- la forme negative
- la forme interrogative
- tu, vous
- les verbes impersonnels
- infinitif apres les verbes suivi ou non d'une preposition
- present de l'indicatif
- passe compose
- imparfait
- futur proche
- conditionnel
- futur simple R
- plus-que-parfait
- la voix passive (present de l'indicatif, futur simple, imparfait, passe compose)
- imperatif
- participe present
- gerondif
- conditionnel present
- subjonctif present
7. Prepositions, conjonctions. Nombres, quantite, dates. Depuis avec present de l'indicatif et imparfait.
Grammaire
1. Nom : genre, singulier, pluriel, noms composes.
2. Article : defini, indefini, partitif ; de apres la negation.
3. Adjectif : place de l'adjectif, qualicatif; demonstratif (ce, cet, cette, ces), indefini (chaque, quelque) ; possessif ; interrogatif (quel, quelle). comparatif et superlatif (meilleur, pire).
4. Adverbes : comparatif et superlatif (mieux, le mieux) ; interrogatif (comment, quand) ; adverbes de temps et de lieu (aujourd'hui, demain, ici, la-bas) ; de quantite (tres, assez, beaucoup, peu, trop) ; formation des adverbes.
5. Pronom : personnel (je, tu, il, elle, on, nous, vous, ils, elles) ;
reflechi
relatif (qui, que, lequel, duquel, dont)
objet direct et indirect R
place d'objet
conjonction
demonstratif (ca, cela, celui)
possessif (le mien, le tien ...)
indefini (quelqu'un)
interrogatif (qui, que)
y, en
Place de deux pronoms complements
6. Verbes :
- les verbes de tous les groupes dans toutes les personnes du singulier et du pluriel
- la forme negative
- la forme interrogative
- les verbes impersonnels (il faut)
- infinitif apres les verbes suivi ou non d'une preposition
- present de l'indicatif
- passe compose
- imparfait
- passe recent
- passe simple
- plus-que-parfait
- futur proche (futur immediat)
- futur simple R
- futur dans le passe
- la voix passive (present de l'indicatif, futur simple, imparfait, passe compose)
- imperatif
- participe present
- gerondif
- conditionnel present
- subjonctif present
- emploi des temps apres un si coditionnel
- concordance des temps
- discour direct et indirect
Proposition de condition
Proposition infinitive
Mise en relief
6. Prepositions, conjonctions, adjectifs numeraux.
Додаток 4.3
НІМЕЦЬКА МОВА
ВИМОГИ ЩОДО ВОЛОДІННЯ МОВНОЮ КОМПЕТЕНЦІЄЮ
МОРФОЛОГІЯ
АРТИКЛЬ: Означений артикль. Неозначений артикль. Нульовий артикль
ІМЕННИК: Рід іменників. Однинa і множина іменників. Сильна, слабка, жіноча відміна іменників
ПРИКМЕТНИК: Сильна, слабка, мішана відміна прикметників. Ступені порівняння прикметників
ПРИСЛІВНИК: Прислівники місця, часу, причини й мети, модальні, займенникові прислівники. Ступені порівняння прислівників
ЗАЙМЕННИКИ: Особові, присвійні, вказівні, питальні, відносні, неозначені займенники. Взаємний, безособовий займенник
ЧИСЛІВНИК: Кількісні і порядкові числівники
ПРИЙМЕННИК: Прийменники, що керують родовим відмінком. Прийменники, що керують давальним відмінком. Прийменники, що керують знахідним відмінком. Прийменники, що керують давальним і знахідним відмінком
ДІЄСЛОВО: Сильні, слабкі, неправильні дієслова. Модальні дієслова. Зворотні дієслова.
Утворення і вживання часових форм дієслів: Prasens, Prateritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futurum I.
Пасивний стан дієслова: Prasens Passiv, Prateritum Passiv.
Наказовий спосіб дієслів.
Неозначена форма (Infinitiv) з часткою zu і без неї. Інфінітивні звороти um ... zu, (an)statt ... zu, ohne ... zu.
Дієприкметники: Partizip I, Partizip IІ
СИНТАКСИС
РЕЧЕННЯ: Розповідне, питальне, спонукальне речення. Члени речення. Прямий і зворотний порядок слів.
Складносурядне речення зі сполучниками сурядності, які не впливають на порядок слів: und, aber, oder, denn, sondern, та сполучниками і сполучниками-прислівниками, які можуть впливати на порядок слів: darum, trotzdem, dann, deshalb.
Складнопідрядне речення: Означальні підрядні речення (Attributsatze). З'ясувальні підрядні речення (Objektsatze). Підрядні часу (Temporalsatze). Підрядні причини (Kausalsatze). Підрядні мети (Finalsatze). Підрядні місця (Lokalsatze). Умовні підрядні речення (Konditionalsatze)
ЛЕКСИКА
Beantworte die Fragen auf Deutsch!
Beschreib…!
Bringe…(z.B. die Bilder)…in die richtige Reihenfolge!
Erganze die Satze!
Frag…!
Fulle die Lucken aus!
Fulle die Tabelle aus!
Gib Grunde warum… Gib zwei Beispiele Hor gut zu!
Ist das positiv, negativ oder positiv und negativ?
Lies den Brief!
Lies die Satze!
Lies den Text!
Mach eine Liste!
Sag…!
Schreib A, B, C oder D!
Schreib die richtige Nummer!
Schreib den richtigen Buchstaben ins Kastchen!
Schreib den richtigen Namen! | Schreib den/einen Artikel auf Deutsch!
Schreib den/einen Brief auf Deutsch!
Schreib die/eine E-Mail auf Deutsch!
Schreib die richtigen Buchstaben in die Kastchen!
Schreib die richtige Antwort!
Schreib eine Liste!
Schreib eine Postkarte!
Schreib einen Satz!
Schreib R (richtig), F (falsch) oder NT (nicht im Text)!
Schreib zwei Dinge!
Unterstreiche die richtige Antwort! Wahle das passende Bild!
Wahle den passenden Satz!
Wahle die richtige Antwort!
Was ist richtig?
Was passt zusammen?
Welche Satze sind richtig?
Wer…? |
Allgemeine Begriffe
1. Existenz
(a) existieren, nicht existieren
geben
es gibt (nicht)
leben
nicht
nicht mehr
nie
nichts
niemand
sein
sterben
werden
(b) Prasenz, Abwesenheit
allein
brauchen
dort
hier
ja
an
auf
auf der anderen Seite
aus
auвen
auвer
bei
bis
da
dort
druben
durch
entlang
fur
gegen
gegenuber
hier
hinter
in
innen
liegen
mit
mitten
nach
neben
Norden der
oben
ohne
Osten der
uber
uberall
um
unten
unter
seit
Suden der
von
vor
Westen der
wohnen
zu
zwischen
(b) Entfernung in der Nahe
Kilometer der
Meter der
nachste
neben
uberall
unterwegs | jetzt
mit
nein
nicht da sein
noch
ohne
zusammen
(c) brauchbar, nicht brauchubar
alles
brauchen
durfen
erlaubt
Gelegenheit die
genug haben
(nicht) haben
moglich
sonst
unmoglich
verboten
vielleicht
wollen
weit von
wie weit ist es?
(c) Bewegung
abfahren
ankommen
drehen
Fahrt die
fahren
fallen
fliegen
gehen
her
hin
hinausgehen
hineingehen
kommen
laufen
Reise die
steigen
uberqueren
verlassen
zuruck
zuruckfahren
zuruckgehen
(d) Richtung
direkt
geradeaus
links
rechts
+ 2(a)
(e) Beginn
von
aus welcher Richtung?
wovon
(f) Bewegung mit Person oder Ding
anziehen
begleiten
einen
Ausflug
machen
fahren
folgen
mitbringen
mitnehmen
nehmen + Transport | (d) haufig, nicht haufig
bestimmt
bitte
gar nicht
geschehen
ja
konnen
nein
nicht
stattfinden
vielleicht
wahrscheinlich
(nicht) wieder
zufallig
(e) demonstrativ
anders
dieser
jener
2. Raum
(a) Lage, Position, Standort
(g) Ort
Berg der
Dorf das
Gebiet das
Gegend die
Kuste die
Land das
Landschaft die
See der
See die
Stadt die
Stadtmitte die
Vorort der
Zentrum das
zu Hause
(h) Masse
breit
dick
dunn
eng
flach
gross
hoch
klein
kurz
lang
schmal
weit
Zentimeter der
3. Zeit
(a) Kalender
Monate:
Januar
Februar
Marz
April
Mai
Juni
Juli
August
September
Oktober
November
Dezember |
Tage:
Montag
Dienstag
Mittwoch
Donnerstag
Freitag
Samstag
Sonnabend
Sonntag
Jahreszeiten:
Fruhling der
Sommer der
Herbst der
Winter der
Feiertag der
Ferien die
Jahr das
Jahreszeit die
Monat der
Neujahr das
Ostern
Tag der
um
Urlaub der
Weihnachten
Woche die
Wochenende das
(b) Uhrzeiten
Zahlen 1-60
ab
fruh
halb
Minute die
Mittag der
Mitternacht die
nach
spat
spater
Stunde die
um wie viel Uhr
ungefahr
Viertel
vor
(c) Zeitpunkt
Abend der | am nachsten / folgenden Tag Anfang der
Augenblick der
bald
damals
Datum das
Ende das
erst
fruh
gestern
heute
heute Morgen
heutzutage
Moment der
morgen
morgens
Nachmittag der
Nacht die
neulich
sofort
ubermorgen
Uhr die
unterwegs
vor
vorgestern
vor kurzem
wahrend
der Wievielte
(d) Zeitdauer
Abend der
dauern
bis
Jahr das
kurz
lang
wie lange?
Morgen der
Nachmittag der
seit
Sekunde die
Vormittag der
Woche die
Wochenende das
Zeit die
(e) Haufigkeit
ab und zu
erst | gewohnlich
immer
jeden Tag
-mal
manchmal
montags etc.
nachst
nie
nochmal
noch einmal
normalerweise
nur
oft
taglich
wie bitte
wie oft
wieder
wiederholen
(f) Reihenfolge
damals
danach
dann
dritte
endlich
erste
erstens
letzte
mal
Mal das
nach
nachher
seit
spater
und
zweite
(g) Unvermeidlichkeit
am Montag etc
bald
bis bald
bis morgen
noch nicht
plotzlich
sofort vor kurzer Zeit
ziemlich
zu spat |
(h) Schnelligkeit
langsam
plotzlich
schnell
(i) Gleichzeitigkeit
gerade
gleich
jetzt
nun
schon
sofort
wahrend
zur gleichen Zeit
(j) Beginn, Dauer und Ende
Anfang der
anfangen
beenden
Beginn der
beginnen
Ende das
endlich
nicht mehr
schliessen
sich verabschieden
zu Ende
zumachen
zuruck
(k) Veranderlichkeit und Unveranderlichkeit
bleiben
immer
noch
wechseln
werden
4. Eigenschaft und Charakteristik
(a) Ausmass
dick
dunn
gross
Grosse die
Kilo das
Kilometer der | klein
messen
Meter der
schlank
wie?
wie viel?
+ 2h
(b) Alter
alt
Alter das
alter
ehemalig
Erwachsene der
fruher
geboren am….
Jahr das
jung
Junge der
junger
Kind das
lebendig
modern
neu
(c) Aussere
aussehen
erscheinen
fest
frisch
genau
hart
hasslich
hubsch
leer
nett
ordentlich
sauber
schmutzig
schon
schwer
stark
streng
trocken
(d) Quantitat
all
alles
beide | bisschen
Dose die
ein / eine / ein
ein bisschen
einige
ein paar
einzeln
etwas
fast
Flasche die
genug
Glas das
Gramm das
jeder
Karton der
Kilo das
Liter der
mehr
mehrere
Menge eine
mindestens
nicht mehr
nichts
noch
nur
Paket das
Pfund das
pro
Schachtel die
Scheibe die
sehr
selten
Stuck das
Tute die
viel
viele
voll
welcher…..
wenig
zu viel
(e) Formen
Kreis der
Quadrat das
(f) Temperatur
heiss
Grad der
kalt
Klima das |
Rhein der
Salzburg
Wien
(l) Moglichkeiten
helfen
konnen
leicht
naturlich
Problem das
schwer
Schwierigkeit die
versuchen
(m) Interesse abhangig
am liebsten
beschaftigt
besonders
bitte
dumm
einverstanden
enorm
Erfolg haben
es geht
sich freuen
sich fuhlen
gern
gern geschehen
gewaltig
gute Idee
hassen
heftig
interessant
Interesse das
sich interessieren fur
langweilig
lebendig
lebhaft
Leidenschaft die
lieber
Lieblings......
mit Freude
mogen
stimmt
super
(n) Emotionen
Angst haben | bose
einsam
entschuldigen
erfolgreich
freuen
gern haben
glucklich
Gott!
hassen
Lust haben
Quatsch
Schade
schaden
sich schamen
traurig
vorziehen
zufrieden
(o) Kraft
arm
sich besser fuhlen
ganz ordentlich
gesund
Gesundheit die
krank
mude
nutzlos
reich
schwach
stark
(p) Stoff
Baumwolle die
Glas das
Holz das
Leder das
Papier das
Plastik die
Wolle die
(q) Geschmack und Geruch
Geschmack der
lecker
gut / schlecht riechen
Salz das
schmecken
scharf
suss | Zucker der
(r) Farben
blau
blond
braun
bunt
dunkel
Farbe die
gelb
grau
grun
hell
lila
orange
rosa
rot
schwarz
weiss
welche Farbe
(s) Personliche Charakteristiken
aktiv
auf die Nerven gehen
blod
doof
dumm
faul
fleissig
freundlich
geduldig
gemein
glucklich
hilfsbereit
hoflich
intelligent
klug
komisch
laut
lebendig
leise
lieb
lustig
mude
nett
optimistisch
Personlichkeit die
pessimistisch
portlich |
streng
sympathisch
unfreundlich
ungeduldig
unglucklich
unhoflich
unsympathisch
unzufrieden
(t) Horbarkeit
horen
Larm der
laut
ruhig
still
Stille die
wiederholen
zuhoren
(u) Umgangsformen, Benehmen
am besten
besser
sicher
uberhaupt
vor allem
wichtig
wirklich
+ 4d
5. Intellektuelle Begriffe
(a) Empfindungen
sich ansehen
horen
Durst haben
Hunger haben
noch einmal sehen
sehen
(b) Kommunikation anrufen
Antwort die
antworten
Brief der
danke
sich entschuldigen
Entschuldigung die | erzahlen
Frage die
fragen
heissen
lachen
sagen
schreiben
Sprache die
sprechen
Stimme die
verstehen
Wort das
zeigen
(c) Ausdruck
danken
gefallen
hoffen
leider
wissen
wollen
sich wunschen
(d) Ansichten
denken
sich entscheiden
sich erinnern
Erinnerung die
finden
glauben
Idee die
meiner Meinung nach
meinen
Meinung die
vergessen
Wahl die
wahlen
6. Beziehungen
(a) Logisches
aber
also
auch
das
heisst
einschliesslich
nicht mehr
nie
wahrend | warum
wegen
weil
wenn
wie
wo
(b) Tatigkeiten
arbeiten
aufstehen
aufwachen
bekommen
benutzen
bereiten
besuchen
bezahlen
einladen
essen
fahren
fehlen
finden
geben
gehen
ins Bett gehen
gewinnen
holen
kaufen
kriegen
lernen
lesen
machen
nehmen
passieren
rauchen
reisen
reservieren
schicken
schlafen
schwimmen
sitzen
spazieren
gehen
spielen
stecken
stehen
bleiben
suchen
tanzen
tragen
treffen
trinken
tun
unterschreiben |
Zeit verbringen
vergleichen
verkaufen
verlieren
vorbereiten
sich waschen
ziehen
(c) Frageworter
bitte
wann
warum
was
was fur …
welcher …
wer
wie
wie bitte
wie viel
wie viele
wieso
wo
woher
wohin
(d) Indefinites
aber
Art die
besonders
doch
es gibt
etwa
etwas
irgend
jemand
Leute die
man
nichts | niemand
null
oder
sehr
selbst
so
sogar
Sorte die
und
ungefahr
wirklich
ziemlich
(e) Auf die Zukunft verweisend
fur
gehen + Infinitiv
hoffen
hoffentlich
ich mochte + Infinitiv
in der Zukunft
nachste …
wollen
+ 3c Allgemeine Begriffe
(f) Auf Prasens verweisend
Prasens
+ 3c Allgemeine Begriffe
(g) Auf die Vergangenheit verweisend
es gab
schon
seit
der Vergangenheit
es war | + Zeitformen der Vergangenheit
+ 3c Allgemeine Begriffe
(h) Besitz
eigen
+ Possesivpronomen
(i) Ahnlichkeit und Unterschied
also
anders
auch
dass
fast
fur/gegen sein
ganz
Gegenteil das
mehr als
Nachteil der
Unterschied der
Vorteil der
wenn nicht
7. Abkurzungen
usw.
z.B.
Zahlen
1-1000 + Million
Letters of the alphabet
Pronomen: sieh Grammatik |