• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження програм для проведення зовнішнього незалежного оцінювання

Міністерство освіти і науки України | Наказ, Перелік, Програма від 03.12.2013 № 1689 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство освіти і науки України
  • Тип: Наказ, Перелік, Програма
  • Дата: 03.12.2013
  • Номер: 1689
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство освіти і науки України
  • Тип: Наказ, Перелік, Програма
  • Дата: 03.12.2013
  • Номер: 1689
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
03.12.2013 № 1689
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства освіти і науки № 1121 від 01.10.2014 )
Про затвердження програм для проведення зовнішнього незалежного оцінювання
Відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2010 року № 926 "Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні", Порядку зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095, наказу Міністерства освіти і науки України від 29.10.2013 № 1510 "Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2014 році", з метою організованого проведення зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити програми з навчальних предметів для проведення зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, що є конкурсними предметами при вступі до вищих навчальних закладів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти, а саме: українська мова і література, світова література, російська мова, іноземні мови (англійська мова, французька мова, німецька мова, іспанська мова), географія, біологія, математика, фізика, хімія, історія України, всесвітня історія, що додаються.
2. Українському центру оцінювання якості освіти (Зайцевій І.П.) при розробленні тестових завдань для проведення зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти з конкурсних предметів забезпечити відповідність тестових завдань змісту затверджених пунктом 1 цього наказу програмам.
3. Вважати такими, що втратили чинність:
- Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.11.2012 № 1252 "Про затвердження програм для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з біології та історії України";
- Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.04.2013 № 425 "Про затвердження програм для проведення зовнішнього незалежного оцінювання".
4. Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення і взаємодії із засобами масової інформації та громадськими об'єднаннями (Марченко А.В.) у встановленому порядку зробити відмітку у справах архіву.
5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Перший заступник МіністраЄ.М. Суліма
Додаток № 1
до наказу Міністерства
освіти і науки України
від 03.12.2013 № 1689
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА
програма зовнішнього незалежного оцінювання
Пояснювальна записка
Програму зовнішнього незалежного оцінювання з української мови (далі - програма ЗНО) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5-9 класів та програм для профільного навчання учнів 10-11 класів (рівень стандарту, наказ Міністерства освіти і науки України № 1021 від 28.10.2010 р. )
Матеріал програми ЗНО розподілено за такими розділами: "Фонетика. Графіка", "Лексикологія. Фразеологія", "Будова слова. Словотвір", "Морфологія", "Синтаксис", "Стилістика", "Орфоепія", "Орфографія", "Розвиток мовлення".
Українська мова
Назва розділу, темиЗнанняПредметні вміння та способи навчальної діяльності
1. Фонетика. ГрафікаФонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й ненаголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у-в, і-йУчасник ЗНО повинен уміти: Визначати в словах голосні, тверді і м'які, дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні; ділити слово на склади; визначати звукове значення букв у слові. Визначати місце букв в алфавіті, розташовувати слова за алфавітом; розпізнавати явища уподібнення приголосних звуків, спрощення в групах приголосних, основні випадки чергування голосних і приголосних звуків, чергування у-в, і-й
2. Лексикологія. ФразеологіяЛексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів'я, афоризми.Пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні; уживати слова в переносному значенні. Знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів; пояснювати значення фразеологізмів, приказок, прислів'їв, крилатих висловів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні
3. Будова слова. СловотвірБудова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення. Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словахВідділяти закінчення слів від основи, членувати основу на значущі частини, добирати спільнокореневі слова, слова з однаковими префіксами й суфіксами; розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати їх у мовленні; визначати спосіб творення слів
4. Морфологія. 4.1. ІменникМорфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батьковіРозпізнавати іменники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, належність іменників до певної групи за їхнім лексичним значенням, уживаністю в мовленні; визначати основні способи творення іменників; правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми іменників від помилкових; використовувати іменники в мовленні, послуговуючись їхніми виражальними можливостями
4.2. ПрикметникПрикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного розряду в інший. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда й м'яка групи)Розпізнавати прикметники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; розряди прикметників за значенням; утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників, повні й короткі форми якісних прикметників; розрізняти основні способи творення відносних і присвійних прикметників; відмінювати прикметники; відрізняти правильні форми прикметників від помилкових
4.3. ЧислівникЧислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені. Типи відмінювання кількісних числівників:
1) один, одна;
2) два, три, чотири;
3) від п'яти до двадцяти, тридцять, п'ятдесят ... вісімдесят;
4) сорок, дев'яносто, сто;
5) двісті - дев'ятсот;
6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд;
7) збірні;
8) дробові.
Порядкові числівники, особливості їх відмінювання. Особливості правопису числівників.
Розпізнавати числівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди числівників за значенням, основні способи їх творення, відмінювання; відрізняти правильні форми числівників від помилкових; добирати потрібні форми числівників і використовувати їх у мовленні; визначати сполучуваність числівників з іменниками
4.4. ЗайменникЗайменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й правопис неозначених і заперечних займенниківРозпізнавати займенники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди займенників за значенням, основні способи їх творення, відмінювання; відрізняти правильні форми займенників від помилкових, правильно добирати потрібні форми займенників і використовувати їх у мовленні
4.5. ДієсловоДієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Словозміна дієслів І та II дієвідміни. Особові та числові форми дієслів (теперішнього та майбутнього часу й наказового способу). Родові та числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу. Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то. Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворотРозпізнавати дієслова, особливі форми дієслова, безособові дієслова; визначати загальне значення дієслова, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, часи й способи дієслів, дієвідміни, особливості словозміни кожної дієвідміни; використовувати один час і спосіб у значенні іншого; розрізняти основні способи творення дієслів, зокрема видових форм, форм майбутнього часу недоконаного виду, форм умовного та наказового способу дієслів; відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. Розпізнавати дієприкметники (зокрема відрізняти їх від дієприслівників), визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, особливості творення, відмінювання; відрізняти правильні форми дієприкметників від помилкових; добирати й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники та дієприкметникові звороти в мовленні. використовувати дієприкметники в мовленні Розпізнавати дієприслівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, основні способи їх творення; відрізняти правильні форми дієприслівників від помилкових; правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами
4.6. ПрислівникПрислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів. Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання разом, окремо й через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу.Розпізнавати прислівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди прислівників за значенням, ступені порівняння прислівників, основні способи творення прислівників; відрізняти правильні форми прислівників від помилкових; добирати й комунікативно доцільно використовувати прислівники в мовленні
4.7. Службові частини мовиПрийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Правопис прийменників. Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з'ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені). Правопис сполучників Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні. Правопис часток.Розпізнавати прийменники, визначати їхні морфологічні ознаки, групи прийменників за походженням і за будовою; правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні Розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю, за вживанням і будовою; правильно й комунікативно доцільно використовувати сполучники в мовленні Розпізнавати частки, визначати групи часток за значенням і вживанням; правильно й комунікативно доцільно використовувати частки в мовленні
4.8. ВигукВигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова. Правопис вигуків.Розпізнавати вигуки, визначати групи вигуків за походженням; правильно й комунікативно доцільно використовувати вигуки в мовленні
5. Синтаксис 5.1. Словосполучення.Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв'язок між словами й частинами складного речення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення непоширені й поширеніРозрізняти словосполучення й речення, сурядний і підрядний зв'язок між словами й реченнями; визначати головне й залежне слово в підрядному словосполученні; визначати поширені й непоширені словосполучення, типи словосполучень за способами вираження головного слова
5.2. РеченняРечення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень у сучасній українській мові: за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання)Розрізняти речення різних видів: за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за складом граматичної основи, за наявністю чи відсутністю другорядних членів, за наявністю необхідних членів речення, за будовою, за наявністю чи відсутністю однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання
5.2.1. Просте двоскладне реченняПідмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираженняВизначати структуру простого двоскладного речення, способи вираження підмета й присудка (простого й складеного), особливості узгодження присудка з підметом; правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення
5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченніОзначення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок)Розпізнавати види другорядних членів та їхні типи й різновиди, визначати способи вираження означень, додатків, обставин, роль порівняльного звороту; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні; правильно розставляти розділові знаки при непоширеній прикладці, порівняльному звороті
5.2.3. Односкладні реченняГраматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень. Розділові знаки в односкладному реченніРозпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні
5.2.4. Просте ускладнене реченняРечення з однорідними членами. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки - непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в ускладненому реченні.Розпізнавати просте речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами, словосполученнями, реченнями, відокремленими членами (означеннями, прикладками, додатками, обставинами), зокрема уточнювальними, та правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості таких речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них
5.2.5. Складне реченняОзнаки складного речення. Засоби зв'язку простих речень у складному:
1) інтонація й сполучники або сполучні слова;
2) інтонація.
Типи складних речень за способом зв'язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного речення
Розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв'язку між простими реченнями. Добирати й конструювати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті; правильно розставляти розділові знаки, будувати схему такого речення
5.2.5.1. Складносу-рядне реченняЄднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв'язки між частинами складносурядного реченняРозпізнавати складносурядні речення, визначати смислові зв'язки між частинами складносурядного речення; комунікативно доцільно використовувати його виражальні можливості в мовленні
5.2.5.2. Складнопід-рядне реченняСкладнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв'язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з'ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв'язку між частинами:
1) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;
2) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;
3) складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю
Розпізнавати складнопідрядні речення, визначати їхню будову, зокрема складнопідрядних речень з кількома підрядними, відображати її в схемі складнопідрядного речення; визначати основні види підрядних речень, типи складнопідрядних речень за характером зв'язку між частинами. Правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості складнопідрядних речень різних типів у процесі спілкування
5.2.5.3. Безсполучникове складне реченняТипи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:
1) з однорідними частинами-реченнями (рівноправними);
2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).
Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні
Розпізнавати безсполучникові складні речення; визначати смислові відношення між їхніми частинами-реченнями (однорідними й неоднорідними), особливості інтонації безсполучникових складних речень; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості безсполучникових складних речень у мовленні
5.2.5.4. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язкуСкладні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язкуВизначати структуру складних речень з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні
5.3. Способи відтворення чужого мовленняПряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. ДіалогВизначати в реченні з прямою мовою слова автора й пряму мову, речення з непрямою мовою; замінювати пряму мову непрямою; правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати; правильно вживати розділові знаки в конструкціях із прямою мовою та ділогом
6. СтилістикаСтилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний, конфісійний), їх основні ознаки, функціїРозпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них; користуватися різноманітними виражальними засобами української мови в процесі спілкування для оптимального досягнення мети спілкування
7. ОрфоепіяВідображення вимови голосних (наголошених і ненаголошених) через фонетичну транскрипцію. Відображення вимови приголосних звуків:
1) [дж], [дз], [дз'];
2) [ґ];
3) [ж], [ч], [ш], [дж];
4) груп приголосних (уподібнення, спрощення);
5) м'яких приголосних;
6) подовжених приголосних.
Вимова слів з апострофом
Визначати особливості вимови голосних і приголосних звуків; наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм
8. ОрфографіяПравопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м'якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови.Розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила
9. Розвиток мовленняЗагальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Текст як середовище функціонування мовних одиниць. Основні ознаки тексту: зв'язність, комунікативність, членованість, інформативність. Зміст і будова тексту, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Способи зв'язку речень у тексті. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Тексти різних стилів, типів, жанрів мовленняУважно читати, усвідомлювати й запам'ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне. Критично оцінювати прочитане. Аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів. Будувати письмове висловлення, логічно викладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, задуму, обраному стилю та типу мовлення, досягати визначеної комунікативної мети. Уміти формулювати, добирати доречні аргументи і приклади, робити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставин, правильно структурувати текст використовуючи відповідні мовленнєві звороти. Знаходити й виправляти похибки та помилки в змісті, побудові й мовному оформленні власних висловлювань, спираючись на засвоєні знання
Українська література
Назва розділуЗміст літературного матеріалу (письменники, твори)Предметні уміння та навички
1. Усна народна творчістьЗагальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень. Історичні пісні. "Ой Морозе, Морозенку", "Чи не той то Хміль". Пісні Марусі Чурай "Віють вітри", "За світ встали козаченьки" Тематика, образи, зміст народних дум і балад. "Дума про Марусю Богуславку". Балада "Бондарівна".Учасник ЗНО повинен уміти: Аналізувати літературний твір чи його уривок. Розрізняти види і жанри усної творчості. Розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень. Аналізувати зміст, образи, настрої суспільно-побутових і родинно-побутових пісень. Визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх - історичних осіб. Визначати тематику й художні особливості балад і дум, пісень Марусі Чурай. Виділяти у фольклорних творах анафори, рефрени, постійні епітети, персоніфікацію, символи, гіперболу, визначати їхню художню роль.
2. Давня українська література"Слово про похід Ігорів" "Повість минулих літ" (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів) Григорій Сковорода. "De libertate" "Всякому місту - звичай і права", "Бджола та Шершень", афоризми.Знати основні теоретико-літературні поняття: · художній образ, · прототип; · тема, ідея, мотив художнього твору; · проблематика та конфлікт у художньому творі; · сюжет і композиція літературного твору; · позасюжетні елементи; Знати та вміти визначати в літературному творі тропи: · епітет, · порівняння, · метафору, · алегорію, · гіперболу, · метонімію, · оксиморон. Знати характерні риси бароко.
3. Література кінця XVIII - початку XX ст.Іван Котляревський. "Енеїда", "Наталка Полтавка" Г.Квітка-Основ'яненко, "Маруся" Тарас Шевченко. "До Основ'яненка", "Катерина", "Гайдамаки", "Кавказ", "Сон" ( "У всякого своя доля), "І мертвим, і живим, і ненарожденним…", "Заповіт", "Мені однаково" Пантелеймон Куліш. "Чорна рада" Марко Вовчок "Максим Гримач" Іван Нечуй-Левицький. "Кайдашева сім'я" Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Іван Карпенко-Карий. "Мартин Боруля" Іван Франко. "Гімн", "Чого являєшся мені у сні", "Мойсей"Знати основні теоретико-літературні поняття: · сентименталізм, романтизм, реалізм їхні ознаки; · епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; · лірика, сонет, гімн, послання, поема, тематичні різновиди лірики; · драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія. · Види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск, бурлеск, травестія. Визначати дво- і трискладові віршові розміри.
4. Література XX ст.Михайло Коцюбинський. "Тіні забутих предків", "Intermezzo" Ольга Кобилянська. "Земля" Василь Стефаник. "Камінний хрест" Леся Українка. "Contra spem spero!", "Лісова пісня" Микола Вороний. "Блакитна Панна" Олександр Олесь. "Чари ночі", "О слово рідне! Орле скутий!.." Володимир Винниченко. "Момент" Павло Тичина. "О панно Інно", "Арфами, арфами…", "Ви знаєте, як липа шелестить…" Максим Рильський. "Молюсь і вірю…" Микола Хвильовий. "Я (Романтика)" Юрій Яновський. "Подвійне коло", "Шаланда в морі" Володимир Сосюра. "Любіть Україну" Валер'ян Підмогильний. "Місто" Остап Вишня. "Моя біографія", "Сом" Микола Куліш. "Мина Мазайло" Богдан-Ігор Антонич. "Різдво" Олександр Довженко. "Україна в огні", "Зачарована Десна" Андрій Малишко "Пісня про рушник" Василь Симоненко. "Лебеді материнства" Олесь Гончар. "За мить щастя" Григір Тютюнник. "Три зозулі з поклоном" Василь Стус. "Як добре те, що смерті не боюсь я", "О земле втрачена, явися!.." Іван Драч. "Балада про соняшник" Ліна Костенко. "Страшні слова, коли вони мовчать", "Українське альфреско", "Маруся Чурай"Визначати місце і роль митця в літературному процесі. Знати основні теоретико-літературні поняття: · український модернізм і його особливості; · модерністські напрями та течії: імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм; Знати основні теоретико-літературні поняття: · поетичний синтаксис (інверсія, тавтологія, антитеза, анафора, епіформа, паралелізм); · риторичні звертання і запитання, · алітерація, асонанс; · різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах); · кіноповість; · усмішка. Вміти пояснювати поняття: · "Розстріляне відродження"; · психологізм; · асоціативність.
5. Твори українських письменників- емігрантівІван Багряний. "Тигролови" Євген Маланюк. "Стилет чи стилос?"Орієнтуватися в основних тенденціях функціонування української літератури за кордоном і творчості українських письменників-емігрантів. Знати особливості пригодницького роману.
6. Сучасний літературний процесЗагальний огляд, основні тенденції. Літературні угрупування (Бу-Ба-Бу, "Нова дегенерація", "Пропала грамота", "ЛуГоСад") Творчість Ю. Андруховича, О.Забужко, І.Римарука Утворення АУП (Асоціації українських письменників) Література елітарна і масова Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси Сучасні часописи та альманахиОрієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угрупування 80-90-х років, найвизначніших представників літератури. Визначати найхарактерніші ознаки постмодернізму
Заступник директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Б.М. Терещук
Додаток № 2
до наказу Міністерства
освіти і науки України
від 03.12.2013 № 1689
СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА
програма зовнішнього незалежного оцінювання
Пояснювальна записка
Програму зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури (далі - програма ЗНО) розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5-9 класів та програм для профільного навчання учнів 10-11 класів (рівень академічний, наказ Міністерства освіти і науки України № 1021 від 28.10.2010 р .).
Матеріал програми ЗНО розподілено за такими розділами: "Художня література як мистецтво слова. Літературний процес", "Античність", "Середньовіччя", "Відродження", "Бароко", "Класицизм", "Просвітництво", "XIX століття", "XX - початок XXI століття".
Назва розділуЗміст літературного матеріалу (літературні явища, письменники, твори, поняття)Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
1. Художня література як мистецтво слова. Літературний процес.
2. Античність
Специфіка художньої літератури. Її місце в системі видів мистецтва. Етапи літературного процесу, напрями, течії, роди, жанри літератури. Основні літературознавчі поняття (за чинними програмами зі світової літератури)-*. Міф і література. Поняття про античність, її складники. Цикли давньогрецьких міфів: троянський, фіванський, про аргонавтів. Гомер. "Іліада": Заспів (пісня 1, вірші 1-10), "Щит Ахілла" (пісня 18, вірші 478-608), "Двобій Ахілла й Гектора" (пісня 22, вірші 139-411), "Пріам у Ахілла" (пісня 24, вірші 469-670); "Одіссея": "Заспів (пісня 1, вірші 1-21), "Аед Демодок" (пісня 8, вірші 486-520), "Одіссей і кіклоп Поліфем" (пісня 9, вірші 181-566), "Одіссей у Кірки" (пісня 10, вірші 91-399). Есхіл. "Прометей закутий". Розповідь Прометея про його благодіяння людям (епісодій 2, вірші 436-525). Публій Вергілій Марон. "Енеїда": Заспів (кн. 1, вірші 1-33), "Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму" (кн. 6, вірші 752-853), "Щит Енея" (кн. 8, вірші 626-731).Учасник ЗНО повинен: виявляти специфіку художньої літератури як мистецтва слова, її схожість і відмінність від інших видів мистецтва; визначати основні етапи світового літературного процесу, їх особливості, зв'язок із розвитком культури і мистецтва; розрізняти літературні напрями, течії, роди, жанри; встановлювати жанрово-родову приналежність творів, їх жанрову і стильову своєрідність; називати представників літературних епох, напрямів, течій, мистецьких шкіл, угруповань; знати основні відомості про життя і творчість письменників (перелік імен - у програмі ЗНО); знати визначення літературознавчих понять (за чинними програмами зі світової літератури); застосовувати літературознавчі поняття в процесі аналізу та інтерпретації літературних творів; аналізувати, оцінювати, порівнювати літературні твори і явища; демонструвати знання художніх творів напам'ять (за чинними програмами зі світової літератури)-**. Розуміти специфіку міфу і міфологічного світосприйняття, роль міфології в розвитку літератури й мистецтва; знати особливості розвитку античної літератури, її провідні теми, ідеї, роди, жанри, значення для літературного процесу наступних епох; розрізняти основні цикли давньогрецьких міфів (троянський, фіванський, про аргонавтів), ключові міфологічні сюжети, образи, специфіку їх втілення в літературі (у творах Гомера, Есхіла, Вергілія); розкрити вплив Гомера на розвиток світового літературного процесу (Вергілій, Котляревський); визначати міфологічну основу і зв'язок із життям давніх греків поем Гомера "Іліада" і "Одіссея"; виявляти риси героїчного епосу у творах Гомера, Вергілія; знаходити спільні елементи у творах Гомера і Вергілія; характеризувати образи творів Гомера (Ахілла, Гектора, Одіссея та ін.), Есхіла (Прометей), Вергілія (Еней, Рим); визначати особливості давньогрецького театру, ознаки давньогрецької трагедії, її вплив на розвиток світової літератури і мистецтва; знати сюжети визначених програмою творів (уривків) Гомера, Есхіла, Вергілія; аналізувати окремі фрагменти з творів Гомера, Есхіла, Вергілія, виявляти в них засоби художньої виразності (гекзаметр, постійні епітети, метафори, символи тощо).
3. СередньовіччяСередньовіччя як історична і культурна доба. Лі Бо. "Входжу в річку…", "Печаль на яшмовому ганку…". Ду Фу. "При місяці згадую брата", "Пісня про хліб і шовк", "Повертаються дикі гуси". Рудакі. Газелі, рубаї, бейти. Омар Хайям. Рубаї . "Пісня про Роланда". Аліґ'єрі Данте. "Божественна комедія" ( "Пекло"; "Рай" - пісня XXXIII, вірші 115-145).Визначати і пояснювати хронологічні межі доби Середньовіччя; характеризувати історичний і культурний контекст розвитку середньовічної літератури Заходу і Сходу; знати особливості художньої образності, алегоричної багатозначності, символіки східної лірики (китайської; персько-таджицької); аналізувати ліричні твори поетів, засоби розкриття внутрішнього світу людини в них; розрізняти жанри персько-таджицької лірики (газелі, рубаї, бейти); визначати провідні риси середньовічного героїчного епосу в "Пісні про Роланда" (теми, ідеї та ін.); знати історичну основу "Пісні про Роланда" та особливості її художнього втілення у творі; характеризувати персонажів "Пісні про Роланда" (Роланд, Карл, Ганелон), визначати засоби їх художнього зображення; виявляти характерні риси середньовічної культури і прояви ренесансного світосприйняття в "Божественній комедії" Данте; переказувати, аналізувати й інтерпретувати пропоновані для вивчення фрагменти "Божественної комедії" Данте; визначати особливості композиції першої частини "Божественної комедії" Данте (кола Пекла), віршовий розмір твору (терцина).
4. ВідродженняВідродження (Ренесанс) як доба в європейській літературі. Гуманізм. Роль античності. Франческо Петрарка. Із "Книги пісень" ( "Канцоньєре"): "Благословенні місяць, день і рік...", "Як не любов, то що ж це бути може…", "Щасливі квіти й благовісні трави...", "Де погляд ніжний, де чарівний вид…", "Ні зоряних небес мандрівні хори". Мігель де Сервантес Сааведра. "Дон Кіхот" (І частина). Вільям Шекспір. Сонети № 121, 130; "Гамлет".Знати хронологічні межі Відродження, особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури; визначати риси гуманізму в літературних творах епохи Відродження; виявляти провідні мотиви у творах митців ( "Книга пісень" Ф. Петрарки; сонети, "Гамлет" В. Шекспіра); характеризувати художні образи доби Відродження, їх неоднозначність, засоби створення у тексті; виявляти жанрові особливості творів: "Дон Кіхот" Сервантеса (як пародії на лицарські романи, трагікомічний епос, роман), "Гамлет" В. Шекспіра (як трагедії), поезій Ф. Петрарки і В. Шекспіра (як сонетів); порівнювати сонети Ф. Петрарки і В. Шекспіра (композиція сонета; образи ліричних героїв; образ Лаури, смаглявої леді; засоби художньої виразності); знати визначення поняття "вічний образ", виявляти його риси, загальнолюдський зміст на прикладі ренесансних творів (Дон Кіхот, Гамлет); аналізувати ліричні твори (цілісно і в уривках), фрагменти прозових і драматичних творів, виявляти в них морально-філософські проблеми, авторську позицію, засоби художньої виразності; розкрити особливості мови творів, наводити відповідні приклади.
5. БарокоБароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське і українське бароко. Педро Кальдерон. "Життя - це сон".Знати характерні ознаки бароко як художнього напряму; виявляти спільне і відмінне в європейському і українському бароко; довести, що в драмі П. Кальдерона "Життя - це сон" втілено риси барокового світосприйняття, стильові особливості бароко; розкрити основні проблеми драми, їх філософсько-моральний зміст; визначати художній конфлікт драми; показати роль композиції в розкритті провідних тем і мотивів твору; визначити динаміку образу Сехісмундо, причини і наслідки його зміни протягом твору; розкрити значення ключових символів твору; знаходити в тексті контрасти, гіперболи, метафори, алегорії; визначати жанрові особливості твору П. Кальдерона "Життя - це сон" (як драми).
6. КласицизмКласицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Філософська основа класицизму. Естетичне підґрунтя класицизму. Роль античності. Основні правила класицизму. Мольєр. "Міщанин-шляхтич".Знати історичні умови розвитку класицизму в Європі, вплив монархії на формування художнього напряму; розкрити філософську основу класицизму - раціоналізм, його вияви в літературі (в побудові композиції, створенні образів, конфлікту класицистичних творів, ідейному змісті тощо); знати естетичне підґрунтя класицизму (антична теорія поетики); пояснювати роль античності в добу класицизму (звернення митців до міфологічних образів, сюжетів, античних ідеалів, жанрів та ін.); визначати основні принципи класицизму як художнього напряму: поділ жанрів на високі, середні, низькі (відповідність їм певних тем, образів, мовних особливостей); схематизм образів (домінування в них однієї риси); правило трьох єдностей (місця, часу, дії); струнка композиція творів; універсалізм характерів; виховне значення творів тощо; виявляти риси класицизму в комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич"; розрізняти риси комедії (як жанру) й засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм, гіпербола та ін.) у творі Мольєра "Міщанин-шляхтич"; характеризувати персонажів комедії Мольєра (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, слуги); довести обумовленість комедії Мольєра соціально-історичними умовами і водночас її загальнолюдський зміст; розкрити сутність назви комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич", її актуальність для наших днів.
7. ПросвітництвоПросвітництво як літературна доба. Художні напрями: просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм. Жанри епохи Просвітництва (трагедія, філософська повість, народна драма та ін.). Йоганн Вольфґанґ Ґете. "Фауст" (І частина), останній монолог Фауста (ІІ частина).Розкрити провідні ідеї доби Просвітництва (віра в перетворюючу силу розуму, освіти; ідея "природи" і "природної людини"; просвітницьке призначення літератури; цінність особистості незалежно від її соціального і майнового стану; свобода і справедливість та ін.); знати видатних представників епохи Просвітництва, їхній внесок у розвиток світової літератури; пояснювати художні відкриття доби Просвітництва (увага до реального життя, зображення суспільства і його вад, філософське спрямування літератури, виховний зміст творів, увага до людини, поява нових напрямів і жанрів та ін.); розрізняти риси літературних напрямів епохи (просвітницького класицизму, просвітницького реалізму, сентименталізму), називати їх представників; визначати ознаки жанрів доби Просвітництва на прикладі прочитаних творів (філософська повість, трагедія, народна драма); знати історію створення, сюжетну основу "Фауста" Й.В. Гете; виявляти провідні проблеми, теми твору Й.В. Гете "Фауст"; аналізувати художні образи, засоби їх створення (Фауст, Мефістофель, Маргарита та ін.); пояснювати сутність і особливості розкриття конфлікту у творі Й.В. Гете "Фауст"; розкрити символічність окремих сцен "Фауста".
8. XIX століттяСпецифіка розвитку літератури XIX століття. Романтизм і реалізм як художні напрями, їх основні ознаки. Взаємодія романтизму і реалізму в літературі. Натуралізм і його провідні принципи. Ранній модернізм у літературі XIX століття (символізм, імпресіонізм, неоромантизм). Взаємодія різних художніх напрямів, течій, тенденцій наприкінці XIX - на початку XX століть. Розвиток жанрів у XIX столітті (роман, повість, поема, ліричні жанри, драма та ін.). "Нова драма" на межі XIX-XX століть, її засадничі принципи. Ернст-Теодор-Амадей Гофман. "Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер". Генріх Гейне. "Книга пісень" ("Чому троянди немов неживі", "Коли розлучаються двоє", "Не знаю, що стало зо мною...", "Вечірні промені ясні", "Вмирають люди і роки", "Хотів би я в слово єдине..."). Джордж Ноел Гордон Байрон. "Мій дух як ніч...", "Прометей", "Мазепа". Адам Міцкевич. "Кримські сонети" (№ 4 "Буря", № 6 "Бахчисарай", № 8 Гробниця Потоцької", № 14 "Пілігрим"). Олександр Пушкін. "Євгеній Онєгін", "До моря", "Я вас любив...", "Я мить чудову пам'ятаю...", "Я пам'ятник собі поставив незотлінний..." Михайло Лермонтов. "І нудно і сумно…", "На дорогу йду я в самотині..."; "Герой нашого часу". Микола Гоголь. "Шинель". Стендаль. "Червоне і чорне". Оноре де Бальзак. "Гобсек". Чарльз Діккенс. "Пригоди Олівера Твіста". Федір Достоєвський. "Злочин і кара". Волт Вітмен. Збірка "Листя трави" ( "Пісня про себе"). Шарль Бодлер. "Квіти зла" ( "Альбатрос", "Відповідності", "Вечорова гармонія"). Поль Верлен. "Так тихо серце плаче", "Поетичне мистецтво". Артюр Рембо. "Відчуття", "П'яний корабель", "Голосівки". Оскар Уайльд. "Портрет Доріана Грея". Генрік Ібсен. "Ляльковий дім".Знати визначення понять "романтизм", "реалізм", "натуралізм", "модернізм", "символізм", "імпресіонізм", "неоромантизм", "нова драма"; виявляти характерні ознаки цих явищ у літературних творах; називати основні риси та етапи літературного процесу XIX століття; характеризувати особливості світогляду, естетичні позиції письменників, втілені у їхніх творах; визначати провідні тенденції розвитку лірики XIX століття: опора на фольклор (Г. Гейне), байронізм, байронічний герой (Дж.Г. Байрон, М. Лермонтов), взаємодія романтизму і реалізму (О.Пушкін, М. Лермонтов, Стендаль), романтизму і символізму (Ш. Бодлер), символізму та імпресіонізму (П. Верлен, А. Рембо); виявляти художню своєрідність ліричних творів XIX століття: образ романтичного героя і сутність його конфлікту, контраст, іронія, мотиви ( "світової скорботи", самотності, відчуження, кохання, природи, краси та ін.), використання символів, сугестія, музичність, верлібр та ін.; розкрити тенденції розвитку прози XIX століття: гротеск (Е.Т.А. Гофман), психологізм (О. Пушкін, М. Лермонтов, Стендаль, О. де Бальзак, Ф. Достоєвський), аналітизм зображення суспільства (Стендаль, О. де Бальзак, Ф. Достоєвський), взаємодія романтизму і реалізму, іронія (О. де Бальзак, Стендаль, Ч. Діккенс), інтелектуальність, естетизм, парадокс (О. Уайльд); висвітлити сутність художнього перевороту в драматургії на межі XIX-XX століть, засадничі принципи "нової драми"; визначати характерні риси жанрів у спадщині митців: повість-казка (Е.Т.А. Гофман), поема (Дж. Г. Байрон), цикл сонетів (А. Міцкевич), соціально-психологічний роман (О. Пушкін, Стендаль, Ч. Діккенс), морально-психологічний роман (М. Лермонтов), філософський роман (Ф. Достоєвський), "експериментальний" (натуралістичний) роман (Е. Золя), інтелектуальний роман (О. Уайльд), соціально-психологічна повість (М. Гоголь, О. де Бальзак), соціально-психологічна драма (Г. Ібсен); аналізувати літературні твори у єдності змісту і форми; розкрити символічність і багатозначність назв творів: "Гобсек", "Шинель", "Герой нашого часу", "Червоне і чорне", "Злочин і кара", "Квіти зла", "Листя трави" та ін.; характеризувати художні образи, засоби їх створення в тексті; порівнювати образи персонажів, виділяти спільні й відмінні риси в них (романтичний герой Дж. Байрона і М. Лермонтова, Онєгін і Печорін, "маленькі люди" - Максим Максимович і Акакій Акакійович та ін.); виявляти традиції і новаторство у творчості митців; встановлювати національний і загальнолюдський зміст творів; розуміти специфіку розвитку національних літератур, внесок письменників у скарбницю національних літератур і світової культури.
9. XX - початок XXI столітьРозвиток модернізму в літературі XX століття. Модернізм і авангардизм. Шляхи реалізму. Постмодернізм. Взаємодія різних художніх напрямів, течій, родів, жанрів, тенденцій, стилів у літературі XX століття. Франц Кафка. "Перевтілення". Джеймс Джойс. "Джакомо Джойс". Михайло Булгаков. "Майстер і Маргарита". Райнер Марія Рільке. "Орфей, Еврідіка, Гермес", "Ось дерево звелось…". Гійом Аполлінер. "Лорелея", "Міст Мірабо", "Зарізана голубка й водограй" Федеріко Гарсіа Лорка. "Балада про чорну тугу", "Гітара", "Газела про темну смерть", "Касида про сон під зорями". Олександр Блок. "Незнайома", "Весно, весно, без меж і без краю…", "Скіфи". Анна Ахматова. "Довкола жовтий вечір ліг", "Дав мені юнь ти сутужную", "Реквієм". Борис Пастернак. "Визначення поезії", "По стіні збігали стрілки…", "Зимова ніч". Бертольт Брехт. "Життя Галілея". Альбер Камю. "Чума". Ернст Міллер Хемінгуей. "Старий і море". Ясунарі Кавабата. "Тисяча журавлів". Милорад Павич. "Дамаскін".Розкрити зміну світоглядних і естетичних засад модернізму в XX столітті; знати ознаки модерністських течій (символізм, акмеїзм, неоромантизм, екзистенціалізм та ін.) і явищ (модерністська проза, "потік свідомості", Срібна доба поезії, роман-парабола, роман-міф, повість-притча, епічний театр, інтелектуальна драма, магічний реалізм та ін.), виявляти їх у художніх творах; знати визначення поняття "авангардизм", його співвідношення із модернізмом, основні течії авангардизму (футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм); знати визначення поняття "постмодернізм", його ознаки, ілюструвати їх текстовими прикладами; розуміти особливості художнього переходу від модернізму до постмодернізму; виявляти в літературних творах ознаки і взаємодію різних художніх напрямів, течій, родів, жанрів, тенденцій, стилів; визначати риси індивідуального стилю письменників, ілюструвати їх текстовими прикладами; вирізняти національний (у тому числі місцевий) колорит творів, засоби його створення; виявляти у творах митців провідні проблема, теми, мотиви, а також особливості розвитку сюжету, композиції, художнього простору і часу; характеризувати художні образи, засоби їх створення; аналізувати твори у єдності змісту і форми; встановлювати роль фольклору і міфології у творах письменників XX-XXI століть; знати факти життя і творчості митців, пов'язані з Україною.
__________
Додаток 1
- *Основні літературознавчі поняття (за чинними програмами зі світової літератури):
Тема, ідея, фабула, сюжет (у тому числі "мандрівний сюжет"), композиція, художній образ (у тому числі "вічний образ"), ліричний герой, мотив, символ, портрет, художня деталь, інтер'єр, пейзаж, комічне (в літературі), гумор, іронія, сарказм, сатира, алегорія, контраст, міф, міфологія, міфотворчість, фольклор, роди літератури (епос, лірика, драма), літературний процес, літературний напрям, літературна течія, прислів'я, приказка, байка, билина, езопова мова, казка (фольклорна і літературна), балада (фольклорна і літературна), хоку, оповідання, новела, повість, детектив, героїчний епос, епічна поема, ода, газела, рубаї, бейт, притча, роман (у тому числі історичний, роман у віршах, психологічний, соціально-психологічний, філософський, інтелектуальний, роман-міф, роман-парабола, роман-щоденник та ін.), поема, трагедія, комедія, драма (як жанр, у тому числі народна драма), антиутопія, антитеза, епітет (у тому числі постійний епітет), метафора, анафора, епіфора, гекзаметр, терцина, сонет, онєгінська строфа, верлібр, бароко (як літературний напрям), класицизм (як літературний напрям, у тому числі просвітницький класицизм), сентименталізм (як літературний напрям), романтизм (як літературний напрям), реалізм (як літературний напрям, у тому числі просвітницький реалізм, класичний реалізм), натуралізм (як літературний напрям), байронічний герой, психологізм, декаданс, модернізм, імпресіонізм, символізм, неоромантизм, експресіонізм, акмеїзм, футуризм, кубізм, сюрреалізм, екзистенціалізм, сугестія, натуралізм, естетизм, соціально-психологічна проза, інтелектуальна проза, парадокс, авангардизм, "нова драма", епічна драма, зовнішня і внутрішня дія, магічний реалізм, постмодернізм, гротеск, алюзія, ремінісценція, потік свідомості, інтертекстуальність, оригінал, переклад, національний колорит, індивідуальний стиль письменника.
Директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти О.А. Удод
Додаток № 3
до наказу Міністерства
освіти і науки України
від 03.12.2013 № 1689
РОСІЙСЬКА МОВА
програма зовнішнього незалежного оцінювання
Объяснительная записка
Программа внешнего независимого оценивания по русскому языку разработана с учетом действующей программы по русскому языку для 5-9 классов (письмо Министерства образования и науки Украины от 23.12.2004 г. № 1/11-6611) и 10-11 классов (приказ Министерства образования и науки Украины от 28.10.2010 г. № 1021 ).
Программа внешнего независимого оценивания содержит два /три раздела: 1) "Речь. Речевая деятельность" ( "Общение и речь", "Текст", "Типы речи", "Стили речи"); и 2) "Языковые единицы и нормы их употребления" ( "Фонетика. Графика", "Лексика. Фразеология", "Состав слова. Словообразование", "Морфология", "Синтаксис"); 3) "Правописание" ( "Орфография", "Пунктуация").