Про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій

Державна податкова служба України розглянула лист ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно з запитом товариство планує надавати послуги доступу до платформи мобільних операторів для розсилки повідомлень через телекомунікаційні мережі.

Чи може товариство не застосовувати РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки при оплаті користувачами наданих послуг через сервіси переказу коштів EasyPay, 2click і їх термінали самообслуговування?

Чи може товариство не застосовувати РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки при оплаті користувачами наданих послуг через сервіс LiqPay?

Чи може товариство не застосовувати РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки при оплаті користувачами наданих послуг через сервіс переказу коштів WayForPay?

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пункти 1 та 2 стаття 3 Закону N 265 визначають, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Форму та зміст розрахункового документу/ електронного розрахункового документу визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. N 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за N 220/28350.

Відповідно до абзацу другого п. 2 ст. 9 Закону N 265 РРО та/або програмні РРО розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО та/або програмними РРО), забороняється.

Згідно з роз'ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 р. N 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою електронного платіжного засобу (далі - ЕПЗ), не є розрахунковим документом, у розумінні Закону N 265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Отже, якщо дистанційна послуга оплачується за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок суб'єкта господарювання будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.

Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів.

Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ листом від 24.04.2020 р. N 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону N 265.

Водночас, відповідно до п. 14 ст. 9 Закону N 265 РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Якщо розрахунок за надані товариством послуги доступу до платформи мобільних операторів через Інтернет, для розсилки повідомлень, буде здійснюватися виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, то РРО застосовувати не потрібно.

При здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення готівки через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись.

У разі, коли розрахункові операції за послуги проводиться через сервіси небанківських фінансових установ без використання рахунку, відкритого в установі банку, товариству слід застосовувати РРО.

Розрахунки із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС) фінансових установ потребують застосування РРО і обов'язок його застосування покладається на власника таких терміналів самообслуговування. Таким чином, обов'язок застосовувати РРО у надавача послуг, який отримує оплату за них через розрахунковий рахунок від фінансових установ не виникає.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.